Поняття, юридичний зміст і види методів муніципального права України
Анотація
У юридичній науці не знайшли свого належного, повноцінного відображення кваліфікаційні ознаки муніципального права України. Потребують ґрунтовної уваги предмет і метод правового регулювання муніципального права, його роль та соціальне призначення, муніципально-правова відповідальність. Проте з-поміж кваліфікаційних ознак галузі муніципального права України визначальними є саме методи правового регулювання. Методи правового регулювання муніципального права України закріплюють способи впливу цієї галузі на суспільні відносини, забезпечують дієвість її норм, їх повсякденне практичне втілення. Водночас актуальність дослідження методів правового регулювання муніципального права України зумовлена різноманітністю поглядів науковців щодо тлумачення їх сутності, виокремлення певних видів. Науково-теоретичне дослідження цієї проблематики сприятиме підвищенню ефективності муніципального права України як окремої, самостійної галузі права. Це безумовно сприятиме подальшій динамічній розбудові європейської, незалежної, демократичної, правової Української держави. Невідʼємним елементом розвиненої держави є сильні регіони, спроможні територіальні громади, міцне правове, матеріальне й фінансове підґрунтя місцевого самоврядування. На підставі системного аналізу доцільно сформулювати висновок, що метод правового регулювання муніципального права України – це закріплена в нормах муніципального права України система юридичних способів, що регулюють та охороняють суспільні відносини, які належать до предмета цієї галузі права. Основними методами муніципального права України є імперативний і диспозитивний.
Завантаження
Переглядів анотації: 1325 Завантажень PDF: 770
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.