Правові засади контамінованої моделі міжнародного кримінального правосуддя
Анотація
У статті проаналізовано правові, а також пов’язані з ними інституційні засади утворення та діяльності міжнародних кримінальних судових органів, які належать до контамінованої (змішаної) моделі міжнародного правосуддя, що викликають великий науковий і практичний інтерес. Метою статті є визначення на підставі міжнародно-правових актів, судової практики та наукових здобутків правових й інституційних засад утворення та діяльності міжнародних кримінальних контамінованих судів, особливостей їх правового статусу, юрисдикції та судової діяльності. Методологічна основа статті полягає у використанні філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів, серед яких ключовими є діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, герменевтичний, антропологічний методи. Наукова новизна полягає у тому, що дослідження правових й інституційних засад утворення та діяльності контамінованих судів у сфері міжнародного кримінального правосуддя в Україні здійснюється вперше. Висновки. Висвітлення сутності та особливостей правових й інституційних засад утворення та діяльності міжнародних кримінальних контамінованих судів має вагоме значення у сфері боротьби з міжнародними злочинами, забезпеченні миру та міжнародної безпеки. Застосування контамінованої моделі міжнародного кримінального правосуддя сприяє підвищенню ефективності протидії міжнародній злочинності.
Ключові слова: міжнародний кримінальний судовий орган; контамінована модель; правові засади; інституційні засади; міжнародні злочини.
Завантаження
Посилання
Agreement between the United Nations and the Government of Sierra Leone on the Establishment of a Special Court for Sierra Leone (Jan. 16, 2002)/2178 U.N.T.S. 137.
Базов. О. В. Розвиток правових та інституційних засад діяльності Спеціалізованих судових палат і Спеціалізованої прокуратури по Косово. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2021. № 5. С. 6–13. doi: https://doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.01.
Beccaria C. On Crimes and Punishments / R. Bellamy (Ed.). Cambridge : Cambridge University Press. 1995. 236 p.
Buromenskiy M., Gutnyk V. Problemas jurídicos internacionales de calificación de los conflictos armados. Cuestiones Políticas. 2021. No. 39 (68). Р. 735–757. URL: https://produccioncientificaluz.org/index.php/cuestiones/article/view/35447. doi: https://doi.org/10.46398/cuestpol.3968.47.
Cassese A. International Criminal Law. Oxford : Oxford University Press, 2003. 472 p.
Cassese A. International Criminal Law. 2nd edn. Oxford : Oxford University Press, 2008. Р. 4.
Council of Europe Parliamentary Assembly. Committee on Legal Affairs and Human Rights. AS/Jur (2010) 46 from December 12, 2010.
Damgaard C. Individual Criminal Responsibility for Core International Crimes: Selected Pertinent Issues. Berlin : Springer, 2008. 456 p.
Doc. UN S/RES/1757 (2007), 30 May 2007; S//RES/1664(2006); S/RES/1757 (2007), 30 May 2007.
Доповідь Генерального секретаря ООН від 26 лип. 2010 р. Док. ООН S/2010/394.
Доповідь Генерального секретаря про створення Спеціального Суду по Сьєрра-Леоне : док. ООН: S/2000/915. New York UN, 2000. 35 p.
Hartley T. The Foundations of European Union Law. Oxford : Oxford University Press, 2010. 188 р.
Гутник В. В.Проблеми права війни у наукових працях Херша Лаутерпахта. Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 1 (21). С. 54–59. doi: https://doi.org/10.33270/02212101.54.
Гвоздік О. Критерії достатності доказів. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 63–70. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.63.
Judgment Constitutional Court of Kosovo in Case No. KO26/(note54). P. 37.
Камінська Н., Акімов М. Відповідальність держави за знищення цивільних повітряних суден: особливості міжнародно-правового та національного регулювання. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2020 № 3 (91). С. 89–101. doi: https://doi.org/10.33766/2524-0323.91.89-101.
Кононенко В. П. Доказування в міжнародному суді ООН. Правова держава. 2018. № 32. С. 176–182. doi: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2018.32.149585.
Kosovo: Rape as a Weapon of Ethnic Cleansing. Human Rights Watch. March 1, 2000. D1203. URL: https://refworld.org/docid/3ae6a87a0.html.
Koumjian, N. (2004). Accomplishments and Limitations of one Hybrid Tribunal: Experience in East Timor, in Guest Lecture Series of the Office of the Prosecutor. 2004. URL: https://www2.icc-cpi.int/NR/rdonlyres/1f90cbbc-08e8-4acd-91ee-f49ad93ed86a/0/Koumjianpresentation140404.pdf.
Кравченко І. М. Правовий статус «військовополонений» та «цивільний заручник» у розумінні норм міжнародного гуманітарного права з огляду на проведення операції Об’єднаних Сил (АТО) на сході України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 137–179. doi: https://doi.org/10.33270/01201141.137.
Amendment to the Constitution of the Republic of Kosovo : Law of Kosovo from August 3, 2015, No. 05-D-139. URL: https://gzk.rks-gov.net.
On Specialist Chambers and Specialist Prosecutors Office : Law of Kosovo No. 05/L-053. URL: https://gzk.rks-gov.net.
Mangu A. M. B. 28 South African Yearbook of International Law. 2003. Р. 238.
Maniscalco F. The Loss of the Kosovo Cultural Heritage. Webjournal. 2006. Vol. 2. P. 21–46.
McDonald A. Sierra Leones Shoestring Special Court. International Review of the Red Cross. 2002. Vol. 84. No. 845. P. 121–143.
Meisenberg S. M. Legality of Amnesties in International Law. The Lome Amnesty Decision of the Special Court for Sierra Leone. International Review of the Red Cross. 2004. Vol. 86. No. 856. P. 837–851.
Parmentier S.Global Justice in the Aftermath of Mass Violence. The Role of the International Criminal Court m Dealing with Political Crimes. International Annals of Criminology. 2003. No. 41 (1-2). P. 203–224.
Perriello T., Wierda M. The Special Court for Sierra Leone Under Security.New York : International Center for Transitional Justice, 2006. Р. 4–9.
President of the Republic of Sierra Leone, Annex to the Letter dated Aug. 9, 2000 from the Permanent Representative of Sierra Leone to the United Nations addressed to the President of the Security Council. U.N. Doc. S/2000/786 (Aug. 10, 2000).
Пронюк Н. В. Сучасне міжнародне право : навч. посіб. Київ : КНТ, 2010. 280 с.
Prosecutor v. Ch. G. Taylor. Appeals Chamber Decision on 31 May 2004.
Reiger C., Wierda M. The Serious Crimes Process in Timor-Leste: In Retrospect. New York : International Center for Transitional Justice, 2006. 41 p.
Resolution 1244 (1999) RB OON Dokument OON S/RES/1244 (1999).
Resolution 1315 (2000) RB OON 14.08.2000. Dok. OON: S/RES/1315(2000). New York : UN, 2000. 3 p.
Resolution 1543 (2004) RB OON. URL: https://un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/351/40/PDF/N0435140.pdf.
Resolution 1664 (2006) RB OON. URL: https://un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/351/40/PDF/N0435140.pdf.
Resolution 1757 (2007) RB OON. URL: https://stl-tsl.org/en/documents/un-documents/security-council-resolution-1757.
Resolution No. 955 from November 1994. URL: https://undocs.org/S/RES/955(1994).
Romano C.Mixed Jurisdictions for East Timor, Kosovo, Sierra Leone and Cambodia: The Coming of Age of Internationalized Criminal Bodies? The Global Community: Yearbook of International Law and Jurisprudence. 2002. V. 2. P. 97–138.
Шаптала Н. Аксіологічна складова доказування в конституційному судовому процесі. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (17). С. 7–12. doi: https://doi.org/10.33270/04191701.7.
Sierra Leone Country Report on Human Rights Practices for 1996, 1997. United States Department of State. URL: https://state.gov/www/global/human_rights/1996_hrp_report/sierrale.html.
Статут Міжнародного суду ООН. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/statute-of-the-court/statute-of-the-court-ru.pdf.
Статут Спеціального суду : документ ООН S/2002/246, March 8, 2002.
UNTAET/REG/2000/11, 6 March 2000 UN Transitional Administration of East Timor. No. 2000/15. URL: https://un.org/peace/etimor/untaetR/reg11.pdf.
UNTAET/REG/2000/15, 6 June 2000. UN Transitional Administration of East Timor. Electronic data (1 file). URL: https://un.org/peace/etimor/untaetR/reg0015E.pdf.
Yuskiv B., KhomychS. The role of media propaganda in the «hybrid war». Actual problems of international relations. 2017. No. 132. doi: https://doi.org/10.17721/apmv.2017.132.0.27-43.
Волеводз А. Г. Международное уголовное правосудие: от идеи к современной системе. Вестник МГИМО. 2009. № 2. С. 55–68.
Щербань Є., Камінська Н. Деякі питання імплементації Римського статуту про Міжнародний кримінальний суд. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 2 (115). С. 138–143. doi: https://doi.org/10.33270/01201152.138.
Переглядів анотації: 170 Завантажень PDF: 355
Авторське право (c) 2022 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
