Проблема аномії в історії філософсько-правової думки

  • М. Роговенко

    кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0001-6380-3095
  • А. Семижон

    слухач магістратури Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-9529-7753

Анотація

Метою статті є дослідження проблеми аномії в історії філософсько-правової думки від найдавніших часів до сьогодення та визначення шляхів подолання виявів аномії в сучасному українському суспільстві. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальні та спеціальні методи наукового пізнання: діалектичний метод, застосування якого дало можливість розглянути досліджуване явище в його розвитку та взаємозв’язку з іншими фактами суспільного життя; метод системно-структурного аналізу дозволив проаналізувати феномен аномії в контексті конфліктогенності сучасного суспільства; за допомогою історичного методу досліджено причини виникнення аномії в процесі історичного розвитку, з’ясовано особливості різних етапів розвитку, а також його тенденції. Наукова новизна. Аналіз феномену аномії засвідчує, що розгляд співвідношення закону й беззаконня та їх вплив на організацію суспільного життя відображено в найдавніших джерелах, релігійних настановах, працях античних мислителів. Зокрема, Еврипід вів мову про жорстокість буття, закони якого не підвладні людині. Платон акцентував увагу на тому, що суспільство не може існувати без законів. Філософи античності заклали міцне теоретико-правове підґрунтя, на якому продовжували будувати свої концепції мислителі Середньовіччя. Ф. Аквінський сформулював власну теорію права. Морально-етичні погляди середньовічних мислителів розвинули філософи наступних епох. Так, відомий мислитель епохи Відродження Н. Макіавеллі в праці «Государ» стверджував, що запобігти беззаконню можливо лише завдяки добрим законам і сильному війську. Подальший розвиток зазначених ідей став предметом роздумів філософів XVII–XVIII ст. Т. Гоббс наголошував, що гарантом закону, який не допускає повернення суспільства в первинний стан беззаконня, є держава. Дж. Локк як протидію стану беззаконня та неупорядкованості суспільства запропонував принципи розподілу влади й акцентував увагу на тому, що призначенням держави є гарантування природних прав людини. Загалом у XIX–XX ст. розроблено значну кількість системних теорій та підходів до правильного розуміння проблеми. Введення в науковий обіг поняття аномії пов’язують з роботами французького соціолога та філософа Е. Дюркгейма. Його концепцію було розвинено в подальших наукових дослідженнях Р. Мертона, Т. Парсонса, Е. Фромма. Вивчення причин і способів подолання аномії є актуальним і в ХХІ ст. Явища, які обумовлюють виникнення аномії, у сучасних умовах мають глобальний характер. Висновки. Українське суспільство на сучасному етапі перебуває в стані аномії, оскільки переважна більшість громадян переживає морально-ціннісний вакуум на тлі зменшення значущості традиційних соціальних цінностей. Саме тому потреба подальшого поглибленого осмислення феномену аномії як складного соціального явища, притаманного процесам соціального життя, і досі залишається актуальною. Запропоновано подолання виявів аномії в сучасному українському суспільстві вирішувати шляхом реалізації комплексної державної політики, що має охоплювати правову, соціально-економічну, освітню та медійну політики.

Ключові слова: аномія; суспільство; історія; розвиток; право; законність.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

М. Роговенко

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

А. Семижон

слухач магістратури Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Adler F., Laufer W. The Legacy of Anomie Theory. Transaction Publishers, 1999. 439 p. URL: https://www.amazon.com/Legacy-Anomie-Theory-Advances-Criminological/dp/0765806622.

Habits of the heart: Individualism and commitment in American life / [R. Bellah, R. Madsen, W. M. Sullivan et al. New York : Harper & Row, 1985. Р. 183–186. doi: https://doi.org/10.1086/292767.

Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту. Видання Київської патріархії УПЦ КП. Київ, 2009. 368с.

Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / пер. с фр. сост. А. Б. Гофман. М. : Канон, 1995. 352 с.

Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / пер. с нем. Э. Телятниковой. М. : АСТ МОСКВА, 2006. 635 с.

Gaines L. K., Miller R. L. Criminal Justice in Action. Belmont, CA. Thomson Wadsworth, 2009. 645 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=I1mMc6NtG2wC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false.

Garfield E. The Anomie-Deviant Behavior Connection: The Theories of Durkheim, Merton, and Srole. Essays of an Information Scientist. 1987. Vol. 10. Р. 272–281. URL: http://garfield.library.upenn.edu/essays/v10p272y1987.pdf.

Глушкова Л. В. Особливості змін структури українського суспільства у глобалізаційному процесі. Грані. Дніпродзержинський державний технічний університет. 2016. № 4 (132). С. 74–77. doi: https://doi.org/10.15421/1716081.

Исаченко Н. Н. Феномен социальной деструктивности. Политика и Общество. 2016. № 11. C. 1576–1582. doi: https://doi.org/10.7256/1812-8696.2016.11.21151.

Калабекова С. В. Риски культурно-ценностной аномии. Политика и Общество. 2016. № 6. С. 827–833. doi: https://doi.org/10.7256/1812-8696.2016.6.15319.

Kaufmann J. Anomie, Strain and Subcultural Theories of Crime. London : Routledge, 2017. 526 p. doi: https://doi.org/10.4324/9781315262413-2.

Кочубейник О. Психологічний зміст аномії: конструювання опитувальника. Педагогічний процес: теорія і практика. 2017. № 1. (Серія «Психологія»). doi: https://doi.org/10.28925/2078-1687.2017.1.714.

Кривошеев В. В. Особенности аномии в современном российском обществе. Социс. 2004. № 3. С. 94–96. URL: https://www.isras.ru/files/File/Socis/2004-03/krivosheyev.pdf.

Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. М. : АСТ МОСКВА ; ХРАНИТЕЛЬ, 2006. 873 с.

Messner S., Rosenfeld R. Institutional Anomie Theory: A Macro-sociological Explanation of Crime / In: M. Krohn, A. Lizotte, G. Hall (Eds.) Handbook on Crime and Deviance. New York : NY, 2009. Р. 209–224. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4419-0245-0_11.

Напсо М. Д. Теория аномии Э. Дюркгейма и современность. Социодинамика. 2017. № 2. С. 22–30. doi: https://doi.org/10.7256/2409-7144.2017.2.19456.

Нерсецянц B. C. Философия права : учебник. М., 1998. 439 с.

Парсонс Т. О социальных системах / под ред. В. Ф. Чесноковой, С. А. Белановского. М. : Акад. Проект, 2002. 832 с. URL: http://www.pavroz.ru/files/parsonsosistemah.pdf.

Платон. Избранные диалоги / пер. с древнегреч. ; под общ. ред. С. Апта, М. Грабарь-Пассек, Ф. Петровского и др. М. : Худ. лит., 1965. 442 с.

Разуваев В. В. Комментарии к «Государю» Макиавелли. М. ; СПб : Центр гуманитар. инициатив, 2014. 528 с.

Robinson J. P., Shaver P. R., Wrightsman L. S. Measures of Personality and Social Psychological Attitudes. San Diego ; New York : Academic Press ; Inc, 1991. P. 311–321. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-590241-0.50004-6.

Сагалаков О. Теорія соціальних ролей в концепції соціальної взаємодії Т. Парсонса та її вплив на вивчення соціальної адаптації особистості. Вісник Донбаського державного педагогічного університету. 2019.

№ 2 (11). С. 80–91. (Серія «Соціально-філософські проблеми розвитку людини і суспільства»). doi: https://doi.org/10.31865/2520-6842112019185819.

Сахань О. М. Соціальна девіантність в українському суспільстві як результат деструктивної політики влади. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2014. № 28. С. 77–94.

Шайгородський Ю. Ж. Аномія як суспільний і особистісний феномен. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2010. № 4 (54). С. 19–29.

Щербакова Н. В. Трансформація ціннісних орієнтацій сучасної української молоді: соціально-філософський аналіз : дис. … канд. філос. наук : 09.00.03. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. 196 с.

Судаков В. Суперечності демократичної модернізації українського суспільства як джерела посилення соціальної напруженості. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2018. № 2. С. 226–235. doi: https://doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133357.

Ткачук, О. М. Теорія соціальної дезорганізації як причина злочинності. Сучасні тенденції розбудови правової держави в Україні та світі : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (Житомир, 18 трав. 2017 р.). Житомир, 2017. С. 429–431.

Тимошенко В. І. Криміналізація суспільства як форма аномії. Держава і право. 2016. Вип. 72. С. 398–410.


Переглядів анотації: 283
Завантажень PDF: 603
Опубліковано
2020-02-12
Розділ
Історія філософії права