Методологічні засади дослідження права на свободу думки, совісті та релігії

  • В. Вовк

    доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, м. Хмельницький

    https://orcid.org/0000-0002-0588-2095
  • У. Олійник

    кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, м. Хмельницький

    https://orcid.org/0000-0002-7846-6842

Анотація

Метою cтатті є аналіз прийомів, способів вивчення права на свободу думки, совісті та релігії, виокремлення в процесі синтезу знань, суттєвих зв’язків між цим правом і суспільством, пояснення й узагальнення результатів емпіричного дослідження, виявлення загальних закономірностей та їх формалізація. Методологія. Автори акцентують увагу на тому, що, з огляду на складність структури самого права, відмінності й різноманіття методів, їх можна поділити на: 1) філософські методи, сфера застосування яких досить широка. Це метафізичний та діалектичний методи, а згодом – феноменологічний, герменевтичний; 2) загальнонаукові методи, які застосовують у переважній більшості наук; 3) приватні або спеціальні методи – мають поширення для окремих наук або сфер практичної діяльності. Сукупність застосованих методів і наведених припущень надали можливість побудувати таку модель: право на свободу думки, совісті та релігії є цілісною, самоорганізованою системою, котра поширює свою дію на полісуб’єктне середовище. Складовими цієї системи є свобода думки, свобода совісті, свобода релігії, які виконують роль рушійних сил соціального процесу, а основними регуляторами є суспільство та держава. Завданням є пізнання сутності права на свободу думки, совісті та релігії у філософсько-правовому вимірі, тобто саме через призму цінностей та його ролі для суспільства. Наукова новизна полягає в тому, що застосування низки перерахованих вище методів дасть змогу з філософсько-правових позицій висвітлити суперечливі питання правової дійсності, а саму свободу думки, совісті та релігії розглянути як суспільне благо, відповідно, завданням держави є забезпечення, сприяння всім громадянам в отриманні цього блага. Висновки. Усі аналізовані методи не існують ізольовано один від одного, оскільки кожен із них поглиблює певний аспект філософсько-правових знань про досліджуване право, у сукупності ж вони розкриють його цілком.

Ключові слова: методологія; право на свободу думки, совісті та релігії; філософсько-правові регулятори; процес пізнання; ідеологія; філософські методи; загальнонаукові методи; спеціальні методи пізнання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В. Вовк

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, м. Хмельницький

У. Олійник

кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, м. Хмельницький

Посилання

Антонюк В. С., Полонський Л. Г., Аверченков В. І., Малахов Ю. А. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. Київ : НТУУ КПІ, 2015. 276 с.

Атаманчукова А. В., Жаргалон Л. О. Феномеологический метод исследования. М., 2013. 22 с. URL: https://www.docplayer.ru/47637297-Fenomenologicheskiy-metod-issledovaniya-atamanchukova-a-v-zhargalon-l-o.html.

Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1425 с.

Бігун В. С. Людина в праві: аксіологічний підхід : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12. Київ, 2003. 220 с.

Чмиленко Ф. О. Жук Л. П. Методологія та організація наукових досліджень : посібник. Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2014. 48 с.

Грабченко А. І., Федорович В. О., Гаращенко Я. М. Методи наукових досліджень : навч. посіб. Харків : НТУ ХПІ, 2009. 142 с.

Костицький М. В. Про діалектику як методологію юридичної науки. Філософські та методологічні проблеми права. 2012. № 1. С. 3–17.

Краус Н. М. Методологія та організація наукових досліджень : навч.-метод. посіб. Полтава : Оріяна, 2012. 183 с.

Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. Київ : Кондор, 2006. 206 с.

Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень : курс лекцій. Тернопіль : Економ. думка, 2005. 124 с.

Новиков А. М., Новиков Д. А. Методология научного исследования. М. : Либроком. 2010. 280 с.

Orgad L. «Naturalization», in Oxford Handbook of Citizenship / eds. A. Shac har, R. Bauböck, M. Vink, I. Bloemraad. Oxford : University Press, 2017. Р. 337–357. doi: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780198805854.013.15.

Орлов О. І. Проблема співвідношення віри та наукових знань. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 5. С. 350–353. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-5/85.

Павлов А. В. Логика и методология науки: современное гуманитарное познание и его перспективы : учеб. пособие. М. : Флинта ; Наука, 2010. 344 с.

Павлишин О. В. Права людини та методологія їх дослідження крізь призму семіотико-правового підходу. Право України. 2015. № 2. С. 46–51.

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. Київ : Атіка, 2001. 176 с.

Штанько В. И. Философия и методология науки : учеб. пособие. Харьков : ХНУРЭ, 2002. 292 с.

Сухонос В. В. Теорія держави і права : навч. посіб. Суми : Унів. кн., 2005. 536 с.

Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. Київ : Слово, 2004. 240 с.

Цюпка Б. Четверте покоління прав людини: законодавче закріплення в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 6. С. 81–83. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-6/16.

Философия и методология науки : учеб. пособие / [А. И. Зеленков и др. ] ; под ред. А. И. Зеленкова. 2-е изд., доп., испр. Минск : ГИУСТ, 2011. 479 с.


Переглядів анотації: 448
Завантажень PDF: 633
Опубліковано
2020-02-13
Розділ
Методологія права