Конституція Словацької Республіки як конституція четвертого покоління (світоглядний і культурологічний аспекти)
Анотація
Метою статті є дослідження якісних особливостей чинної Конституції Словацької Республіки із загальнокультурологічних позицій та з урахуванням конкретного соціокультурного контексту, у межах якого був створений цей документ, на підставі аналізу новітніх досліджень словацької науки конституційного права. Розвідка стала можливою завдяки здійсненому аналізу тексту чинної Конституції Словацької Республіки
(зі змінами) та напрацювань представників словацького конституційного права, які опубліковані в періодичних виданнях і монографічній літературі, що послугували матеріалом для вивчення означеної теми. Методологія. У процесі підготовки статті було застосовано соціокультурний методологічний підхід і низку наукових методів, найсуттєвішими серед яких є герменевтичний, моделювання, аксіологічний і порівняльно-правовий методи. Така сукупність методологічних інструментів забезпечила цілісність дослідження з’ясування ролі конституції в сучасному житті Словацької Республіки. Наукова новизна полягає в тому, що у статті висвітлено процес створення Конституції Словацької Республіки, який відбувся в контексті загальних соціально-політичних і конституційних тенденцій кінця ХХ століття. Зазначено специфічність набуття чинності Конституцією Словацької Республіки, яка представлена двоактовою часовою дією (через феномен першого та другого набуття чинності). Також висвітлено питання щодо ролі та значення Конституції в процесі інтеграції Словацької Республіки в Європейський Союз. Висновки. Доведено, що Конституція Словацької Республіки є конституцією четвертого покоління (так званого постсоціалістичного), що зумовило особливості її змістовного наповнення: превалювання положень щодо прав людини та їх захисту (як антитеза минулому соціалістичному способу життя та відповідність конституційним взірцям провідних держав світу); визнання та відстоювання ідеї культурно-історичної ідентичності словацького народу; урахування специфіки функціонування демократичних держав сучасності та закріплення цих демократичних начал.
Ключові слова: конституціоналізм; конституція; види конституцій; покоління конституцій; держава; соціокультурний контекст; національна ідентичність.
Завантаження
Посилання
Baraník. K. Ústava na hviezdnom nebi: vzťah Ústavy Slovenskej republiky k medzinárodnému právu. 1 vyd. Praha : Leges, s.r.o., 2020. 296 s.
Бокоч М. Проблеми взаємодії конституційного порядку та міжнародного права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2021. Т. 65. С. 51–56. (Серія «Право»). doi: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.8.
ChovanecJ. Ústava SR – pojem, vznik, štruktúra a novelizácia. Štát a právo.2021. No. 2 (3). S. 134–146. doi: https://doi.org/10.24040/sap.2021.8.2-3.134-146.
Яковлев А. И. Конституционный строй: социальный и правовой аспект. Вопросы философии. 1995. № 10. С. 3–14.
Ляшенко В. М. Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння світу : дис. … канд. філос. наук : 12.00.12. Київ, 1999. 197 с.
Lukáš Т. Kvalita vyjadrovania zákonodarcu v kontexte právnej zodpovednosti podľa zákona o obecnom zriadení. Štát a právo. 2020. No. 4. S. 384–393. doi: https://doi.org/10.24040/sap.2020.7.4.384-393.
Медушевский А. Н. Конституционные циклы в Центральной и Восточной Европе. Социологический журнал. 2004. № 3–4. С. 83–119.
Poluch M., Cibulka Ľ. Štátne právo Slovenskej republiky. 3 vyd. Šamorín : Heuréka, 2009. 341 s.
Шаповал В. Феномен конституції як основного закону. URL: https://rd.ua/storage/attachments/%D0%A8%.
Тихомиров Ю. А. Государство : монография. М. : Норма ; Инфра-М, 2013. 320 с.
Ústava Slovenskej republiky (v znení ústavného zákona č. 323/2004 Z. z.). URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/187468.
Переглядів анотації: 207 Завантажень PDF: 485
Авторське право (c) 2022 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
