Гносеологія права як складова філософської гносеології (загальні міркування)

  • О. Бандура

    доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-8043-0988

Анотація

Мета статті полягає в тому, щоб привернути увагу сучасних учених у галузі філософії права до праць української філософської школи 1960-х років у галузі загальної філософії та філософської гносеології, а також показати, що низка положень гносеології права є складовою відповідних положень філософської гносеології, і що діалектичні взаємозв’язки правової гносеології з правовими антропологією, праксеологією, аксіологією та онтологією зумовлені діалектичними взаємозв’язками філософської гносеології з філософськими антропологією, праксеологією, аксіологією та онтологією. Деякі дослідники розглядають зв’язки правової гносеології з іншими філософсько-правовими дисциплінами, передусім з правовою онтологією (зокрема, А. М. Бернюков, М. М. Прохоров, О. С. Тарасов), але правова гносеологія має діалектичні зв’язки також з правовими антропологією, праксеологією та аксіологією. В. В. Кузьменко аналізує питання про єдність правових онтології, антропології, аксіології та гносеології, проте тільки у зв’язку з філософсько-правовою концепцією Фоми Аквінського питання треба ставити ширше. Методологія. Методи дослідження зумовлені його характером. У статті використано передусім діалектичний та системно-структурний методи, методи логіки. Наукова новизна статті полягає в приверненні уваги сучасних фахівців у галузі філософії права до здобутків української філософської школи 60-х років ХХ століття, оскільки їх можна й треба поширити на філософію права загалом і на правову гносеологію зокрема. Органічні взаємозв’язки правової гносеології з іншими основними розділами філософії права зумовлені наявністю органічних взаємозв’язків філософської гносеології з відповідними загальнофілософськими дисциплінами. Висновки. Фахівцям з філософії права слід глибше дослідити спадщину українських філософів-шістдесятників, а також діалектику правової гносеології, антропології, праксеології, аксіології та онтології.

Ключові слова: гносеологія права; філософська гносеологія; філософія права; правове пізнання; суб’єкт; об’єкт; істина; теорія; ідея; діалектика.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Бандура

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Abbas P., Goudsmit A. Book Reviews. Journal of Legal Anthropology. 2019. Vol. 3. Issue 1. P. 103–108. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2019.030108.

Бандура О. О. Гносеологія права як складова філософії права (загальні думки).Філософські та методологічні проблеми права. 2018. № 1–2 (15–16). С. 25–33. doi: https://doi.org/10.33270/02181602.

Baranov A. V. The problem of the formation of the basic concepts of matter, motion and energy in the context of the 21stcentury gnoseology and ontology. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. 2018. Issue 435. P. 177–186. doi: 10.17223/15617793/435/23.

Бернюков А. М. Онтологія та гносеологія правової реальності: сучасний стан дослідження проблеми в Україні. Юридичний вісник «Повітряне та космічне право». 2014. Т. 3. № 32. С. 21–23. doi: 10.18372/2307-9061.32.8413.

Comaroff J. Does Anthropology Matter to Law? Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 72–78. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020206.

Dawson S. Aristotle’s gnoseology and understanding ‘understanding’ in practitioner research. Published online: 22 Feb 2019. doi: https://doi.org/10.1080/09650792.2018.1553727.

Фатьянов И. В. Государственно-правовое моделирование: понятие и место в системе методов теории государства и права. Вестник Томского государственного университета. 2017. № 416. С. 191–195. doi: 10.17223/15617793/416/29

Фролова Е. А. Кистяковский Б. А. как методолог, философ и социолог права. Государствоиправо. 2019. № 3. C. 149–158. doi: 10.31857/S013207690004441-7.

Gardner D. Comment on cosmopolitan politesse. Journal of Legal Anthropology. 2019. Vol. 3. Issue 1. P. 85–93. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2019.030106.

Hughes G. Introduction. Journal of Legal Anthropology. 2019. Vol. 3. Issue 1. P. 83–84. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2019.030105.

Халиков А. Н. Философия права : учебник. М. : РИОР ; ИНФРА-М, 2017. 602 с. doi: https://doi.org/10.12737/22646.

Хельмянова Ю. С. Категория кажимости на современном этапе ее изучения. Žmogus ir žodis. Svetimosios kalbos Man and the Word Foreign Languages. 2016. Vol. 18. No. 3. Р. 40–49. doi: http://dx.doi.org/10.15823/zz.

Kingsley J. J., Telle K. Does Anthropology Matter to Law? Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2.

P. 61–71. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020205.

Koch I. Turning Human Beings into Lawyers. Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 99–104. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020210.

Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания. М. : Наука, 1973. 324 с.

Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. М. : Мысль, 1974. 568 с.

Кудрявцева А. В. Понимание истины в процессуальных отраслях права как выражение гносеологических моделей познания. Вестник Оренбургского государственного университета. 2006. № 3. С. 102–105. doi: 10.25198/1814-6457.

Kuzmenko V.V. Anthology, anthropology, axiology, gnoseology of Thomas Aquinas law conception. Naukovyy Visnyk Dnipropetrovs’kogo Derzhavnogo Universytetu Vnutrishnikh Sprav. 2019. Vol. 4. Issue 4. P. 11–19. doi: 10.31733/2078-3566-2018-6-11-19.

Ллойд Д. Идея права. Репрессивное зло или социальная необходимость? М. : Книгодел, 2006. 415 с.

Ложачевська О., Сидоренко К., Сіденко С. Глобальні закономірності розвитку світового ринку авіаційних перевезень. Міжнародна економічна політика. 2018. № 2 (29). С. 55–74. doi: 10.33111/iep.2018.29.03.

Луньков А. С. Философские основания миротворчества: пролегомены к проблеме. Logos et praxis. 2017. № 2. Т. 16. doi: https://doi.org/10.15688/ lp.jvolsu.2017.2.8.

Mammadov A., Gurbanov F. Logical and Gnoseology Analysis of Fuzzy Set Theory of Lotfi Zadeh. METAFIZIKA International Journal of Philosophy and Interdisciplinary Studies. 2019. Vol. 2. Issue 1. P. 7–29. doi: 10.33864/MTFZK.2019.26.

Merry Sally Engle. Does Law Matter to Anthropology? Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 86–91. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020208.

Midić I. The basic elements of the Orthodox gnoseology. Sabornost. 2018. Issue 12. P. 1–16. doi: 10.5937/sabornost1812001M.

Мишанкина Н. А. Прагматика научного дискурса.Вестник Новосибирского государственного педагогического университета. 2015. № 2. Т. 5. С. 126–133. doi: http://dx.doi.org/10.15293/2226-3365.1502.12.

Peletz M. G. Why Anthropology Doesn’t Matter Much to Law. Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 92–98. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020209.

Прохоров М. М. Онтология, гносеология и онтогносеология. Философская мысль. 2017. № 4. С. 36–40. doi: 10.7256/2409-8728.2017.4.22418.

Прохоров М. М. Взаимосвязь онтологии и гносеологии как проблема современной отечественной философии. Вестник Северного (Арктического) федерального университета. 2017. № 2. С. 77–79. (Серия «Гуманитарные исоциальныенауки»). doi: 10.17238/issn2227-6564.2017.2.77.

Rapport N. The grey zone, distortion and the ownership of causation. Journal of Legal Anthropology. 2019. Vol. 3. Issue 1. P. 94–102. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2019.030107.

Rosen L. Reconciling Anthropology and Law. Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 105–108. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020211.

Шинкарук В. И. Единство диалектики, логики и теории познания. Введение в диалектическую логику. Киев : Наук. думка, 1977. 364 с.

Человек и мир человека (Категории «человек» и «мир» в системе научного мировоззрения) : монография / [Шинкарук В. И., Иванов В. П., Молчанов И. Н. и др.] ; ред. В. И. Шинкарук. Киев : Наук. думка, 1977. 344 c.

Тарасов О. Структура міжнародно-правової реальності: онтологічний та гносеологічний аспекти. Філософія права і загальна теорія права. 2019. № 1. С. 168–174. doi: https://doi.org/10.21564/2227-7153.2019.1.186751.

Токовенко О. С. Суб’єктність політичного пізнання: гносеологічний вимір. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках. 2018. № 1 (1–2). С. 115–121. doi: https://doi.org/10.15421/341812.

Uzel K. Book Review. Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 122–124. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020214.

Wilson R. A. The digital ethnography of law. Journal of Legal Anthropology. 2019. Vol. 3. Issue 1. P. 1–20. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2019.030101.


Переглядів анотації: 389
Завантажень PDF: 643
Опубліковано
2020-02-13
Розділ
Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)