Праксеологія права як складова філософської праксеології (загальні аспекти)
Анотація
Мета статті полягає в тому, щоб привернути увагу сучасних учених у галузі філософії права до праць української філософської школи 1960-х років у галузі загальної філософії та філософської праксеології, а також обґрунтувати, що низка положень праксеології права є складовою відповідних положень філософської праксеології, а діалектичні взаємозв’язки правової праксеології з правовими гносеологією, аксіологією, антропологією та онтологією зумовлені діалектичними взаємозв’язками філософської праксеології із філософськими гносеологією, аксіологією, антропологією та онтологією. Методологія. У статті використано передусім діалектичний і системно-структурний методи, методи логіки. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній увагу сучасних фахівців із філософії права акцентовано на здобутках української філософської школи 60-х років ХХ століття, оскільки їх доцільно поширити на філософію права загалом і правову праксеологію зокрема. Органічні взаємозв’язки правової праксеології з іншими основними розділами філософії права зумовлені наявністю органічних взаємозв’язків філософської праксеології з відповідними загальнофілософськими дисциплінами. Висновки. Правова діяльність утілює сутність людини як правової істоти, це субстанція її буття. Правова людина є абсолютно первинною формою людського самобуття у сфері права. У процесі правової діяльності відбувається розвиток суспільства й удосконалення правової людини. Пізнавальна діяльність є складовою правової діяльності спільно з практичною. Правова діяльність як суть правової людини є процесом її розгортання й об’єктивування в правовій культурі. Фахівцям із філософії права необхідно глибше дослідити спадщину українських філософів-шістдесятників, а також діалектику правових праксеології, гносеології, аксіології, антропології та онтології.
Ключові слова: праксеологія права; філософська праксеологія; філософія права; правова діяльність; мета; суб’єкт; об’єкт; засоби; результат; діалектика.
Завантаження
Посилання
Бандура О. О. Гносеологія права як складова філософської гносеології (загальні міркування). Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 52–62. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.52.
Джанда Г. Б. Потенціал праксеологічного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Теорія і методика професійної освіти. 2019. Вип. 15. Т. 2. С. 63–67. doi: https://doi.org/10.32843/2663-6085- 2019-15-2-10.
Герасіна Л. М. Методологія і праксеологія досліджень політичних процесів. Вісник національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2017. Т. 2. № 33. С. 16–26. (Серія «Філософія, філософія права, політологія, соціологія»). doi: https://doi.org/10.21564/2075-7190.33.109664.
Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01. Київ : Знання, 2005. 375 с.
Гвоздік O. I. Критерії достатності доказів. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18).
С. 63–70. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.63.
Яценко А. И. Целеполагание и идеалы. Киев : Наук. думка, 1977. 275 с.
Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство : монография. Киев : Наук. думка, 1977. 252 с.
Кобылянская Л. И. Праксеологические характеристики профессиональной деятельности современного гувернера. Science and Education: a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2018. VI (65). Issue: 155. С. 32–35. doi: https://doi.org/10.31174/SEND-PP2018-155VI65-07.
Краєвський В. М., Костенко О. М., Головій І. С., Стригуненко Г. І. Концепції аналізу і синтезу: сучасні суспільні запити й наукові та прикладні спроможності. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2019. № 10. С. 22–30. (Серія «Економічні науки»). doi: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-10-5282.
Краєвський В. М., Костенко О. М., Пужайло О. І., Вислоух К. Д. Аналіз і синтез як види діяльності: методологія конструкції та праксеологія призначення. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2019. № 10.
С. 5–21. (Серія «Економічні науки»). doi: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-10-5283.
Локтионов М. В., Богданов А. А. Путь от монизма к тектологии. Полилог/Polylogos. 2018. T. 2. № 4.
doi: 10.18254/S0000065-3-1.
Мартенко О. Л., Павлишин О. В. Взаємозв’язок мислення, свідомості та мови в концепціях античних мислителів Юридична психологія. 2019. № 2 (25). С. 31–38. doi: https://doi.org/10.33270/03192502.31.
Папп В. В., Касинець О. В., Ольшаковська Г. В. Розвиток туристської праксеологічної науки. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2018. Вип. 1 (7). С. 41–45. doi: 10.31339/2413-3329-2018-1(7)-41-45.
Павлишин О. В., Дурдинець М. Ю. Двопалатний парламент як форма демократичної влади в Україні: історико-правовий аналіз і перспективи. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 1 (17). С. 60–66. doi: https://doi.org/10.33270/01191702.
Павлишин О. В., Кравчук О. В., Лев О. Р. Антропологічно-правові виміри професійної деформації, моральної свідомості працівників Національної поліції України. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 71–80. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.71.
Сапогова Е. Е. Субъективная онтология и жизненный мир личности. Культурно-историческая психология. 2019. Т. 15. № 1. С. 35–45. doi: 10.17759/chp.2019150104.
Шаптала Н. К. Конституційний судовий процес: методологія та філософсько-правові засади. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 8–17. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.8.
Шевчик Б. М. Кліометрика та холотропний принцип праксеології. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2018. Т. 28. № 4. С. 121–127. doi: 10.15421/40280423.
Швец И. В. Праксеологическая концепция субъекта в социальной онтологии Мануэля Деланда. Социодинамика. 2018. № 3. С. 27–33. doi: 10.25136/2409-7144.2018.3.25730.
Топчій О. В. Методологічні засади дослідження інформаційної безпеки неповнолітніх в адміністративному праві. Адміністративне та митне право. 2018. № 2 (21). С. 94–101. doi: https://doi.org/10.32836/2521-6473-2018-2-94-101.
Переглядів анотації: 615 Завантажень PDF: 520
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
