Філософія захисту прав людини з позицій сучасного правового мислення
Анотація
Метою статті є висвітлення проблем становлення в сучасній Україні гуманістичної філософії правового захисту. Унаслідок утвердження демократичних засад життя постала необхідність у переосмисленні суті права, його форм і виявів, зокрема філософії правового захисту. Методологія. Стаття виконана із застосуванням принципу взаємодоповнюваності філософських методів: герменевтичного, діалектичного, аксіологічного; загальнонаукових: об’єктивності, системності, аналізу та порівняльно-правового методу як спеціально-правового, що забезпечило цілісність дослідження та бачення правового захисту як людиномірного феномену. Наукова новизна полягає в тому, що в статті обґрунтовано необхідність подолання легістського трактування правового захисту, яке зводиться до проблеми законодавчого закріплення прав людини та фактично ототожнюється із захистом «букви закону». Зазначено, що з метою формування гуманістичної філософії правового захисту необхідно змістити акцент із закріплення прав людини в національному законодавстві на реальний їх захист. Для цього під філософію захисту прав людини необхідно підвести нові світоглядно-філософські, юснатуралістичні засади, відмовившись від легістських. Сучасна філософія захисту прав людини має використовувати також осучаснений понятійний апарат. Принцип верховенства права як мегапринцип має стати надійною засадою правозахисної діяльності, ефективним методом ствердження людини як суб’єкта права. Висновки. Державоцентристська філософія захисту права не сумісна із сучасною філософією прав людини, тому має бути замінена гуманістичною філософією правового захисту. Усі ми несемо відповідальність за стан права в країні, самореалізацію, зрештою, за долю власну, нащадків, усієї країни. Тому дбати про ефективну систему правового захисту, про її дієвість – це справа кожного й усіх – держави, громадянства, народу, кожного його представника.
Ключові слова: захист права; філософія захисту права; легістська доктрина; юснатуралізм; правові принципи; правові поняття; загальнолюдські цінності; верховенство права.
Завантаження
Посилання
Андреєв Д., Іванченко Д. Філософсько-правовий аналіз забезпечення права на інформацію в Україні.
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 62–69. doi: https://doi.org/10.33270/01201141.62.
Барак А. Судейское усмотрение / пер. с англ. М. : Норма, 1999. 376 с.
Бернюков А. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12. Львів, 2008. 200 с.
Білас Ю. Ю. Європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування сучасної України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12. Київ, 2011. 252 с.
Білозьоров Є. В., Вишковська В. І. Правозахисна функція держави: сутність та механізми здійснення в Україні : монографія. Київ: Кадиба Т. П., 2015. 202 с.
Бордун Н. Антропологічні та соціокультурні засади захисту прав людини. Публічне право. 2012. № 2. С. 310–316.
Братасюк М. Г. Світоглядно-філософські засади правозахисної діяльності. Основні права людини: розуміння та виклики : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 10 груд. 2019 р.). Київ : Гельветика, 2019. С. 10–12.
Братасюк М. Г. Цілісне правове мислення як чинник сучасного правового розвитку. Правова держава: історія, становлення та перспективи побудови в суч. Україні : матеріали Міжнар. наук. конф. (Ужгород,
–15 лют. 2020 р.). Ужгород : Гельветика, 2020. С. 10–12.
Братасюк В. М. Людина-особистість як суб’єкт захисту права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. № 47. Т. 3. С. 181–185. (Серія «Право»).
Дахова І. І. Обмеження реалізації прав і свобод людини: конституційне регулювання та практика Європейського Суду з прав людини. Форум Права. 2018. № 4. С. 17–25. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1467599.
Иеринг Р. Борьба за право. М., 1904. 236 с.
Камінська Н., Джуська А., Шемчук В. Реалізація конституційного права людини на таємницю телефонних розмов в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 100–109. doi: https://doi.org/10.33270/01201141.100.
Kress K. Legal Indeterminacy and Legitimacy. Legal Hermeneutics: History, Theory and Practice / Edited by G. Leyh. Berkeley : University of California Press, 1991. P. 200–218.
Нерсесянц В. С. Философия права. М. : ИНФРА-НОРМА, 1998. С. 58–60.
Нестерович В. Ф. Верховенство права та забезпечення прав людини на тимчасово окупованих територіях України. Наукові записки НаУКМА. 2017. Т. 200. С. 85–92. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.33270/04201901.102.
Огородник О. Г. Механізм забезпечення прав і свобод людини та принцип законності в Україні. Право України. 2008. № 6. С. 15.
Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні : монографія / за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчук. Київ : Юрид. думка, 2007. 424 с.
Паліюк В. П. У яких випадках українські судді зобов’язані застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основних свобод? URL: http://www.apcourtkiev.gov.ua.
Пашук Т. І. Право людини на ефективний державний юридичний захист її прав та свобод. Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування АПрНУ. 2007. Вип. 15. С. 177. (Серія 1 «Дослідження та реферати»).
Радбрух Г. Философия права. М. : Междунар. отношения, 2004. 238 с.
Регушевський Е. Є. Конституційно-правові гарантії політичних прав та свобод людини й громадянина в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2004. 18 с.
Рябовол Л. Т. Омбудсмен як інституційно-організаційна гарантія прав і свобод людини: зарубіжний досвід. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2019. Т. 30 (69). № 4.
С. 38–43. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.32838/1606-3716/2019.4/07.
Рєпа А. Права людини: філософія долання перешкод. Філософія прав людини / за ред. Ш. Госепата, Г. Доммана. Київ : Ніка-Центр, 2012. С. 8–9.
Романова А. А. Система забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні. Форум права. 2012. № 2. С. 599–602.
Шевчук С. Принцип верховенства права і реалізація державної політики. Українське право. 2006. № 1 (19).
С. 67–71.
Швейцер А. Культура и этика. Благоговение перед жизнью. М. : Мысль, 1973. 380 с.
Сущенко В. М. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні. Наукові записки НаУКМА. 2012. № 2. Т. 129. С. 28–31. (Серія «Юридичні науки»).
Венецька О. Лісабонський догорів і єдині європейські стандарти прав людини. Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. 2009. Вип. 49. С. 3–7.
Вишковська В. І. Загальнотеоретична конструкція механізму правозахисної діяльності в Україні. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2011. Вип. 16. С. 53–58.
(Серія № 18 «Економіка і право»).
Переглядів анотації: 1360 Завантажень PDF: 1930
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
