Політичні мережі як форма взаємодії в контексті побудови моделі мовної політики

Анотація

Здійснено дослідження політичних мереж як форми взаємодії в контексті побудови моделі мовної політики, що може ефективно формуватися лише на конструктивній основі. Складовою цього конструкту (моделі) є проукраїнськи налаштовані політичні інституції й такі явища, як: взаємозалежність, конструктивна комунікація, незалежна держава, взаєморозуміння, згода, а також концепти – «мережі», «політичні мережі», «мережева структура» тощо. Акцентовано на мережевому підході до побудови моделі мовної політики, а також на таких політичних процесах, які відбуваються у сфері мовної політики на вільній та окупованій території України в добу асиміляції українців Російською імперією. Ефективна побудова моделі мовної політики вимагає конструктивної взаємодії та взаєморозуміння членів її політичних мереж, які формують мовну політику й визначають її напрям. Щоб домогтися порозуміння не лише на локальному, а й на центральному (державному) рівнях, члени кожної політичної мережі мають конструктивно взаємодіяти не лише в її межах, а й на міжмережевому рівні. Це надає можливість ефективно здійснювати мовну політику в державі й будувати на її основі модель національну (проукраїнську) за сутністю та демократичну за характером. Коли ж відсутні такі дії, як конструктивна взаємодія, бажання комунікувати та домовлятися, що є хворобою української спільноти, деструктивні взаємовідносини на міжмережевому рівні починають переважати над раціональною політикою комунікантів. На цьому підґрунті починають формуватися політичні мережі, деструктивні за сутністю й антиукраїнські (проросійські) за характером. Мета дослідження – проаналізувати політичні мережі, які мають як проукраїнську, так і проросійську сутність, відповідний характер і вектор розвитку, форму взаємодії в контексті побудови моделі мовної політики. Також було сформульовано такі завдання: дослідити, за яких обставин політичні мережі мають проукраїнський чи проросійський характер, чому вони по-різному впливають на побудову моделі мовної політики; розглянути залежність політичних мереж, члени яких розробляють законопроєкти, ухвалюють закони, програми й важливі мовно-політичні рішення від панівної ідеології, а також тих внутрішніх і зовнішніх умов, у межах яких здійснюється мовна політика; аналізуючи засади концепту «мережева структура» моделі мовної політики, що об’єднує різні за характером політичні мережі, які конструктивно чи деструктивно впливають на її побудову, відобразити вплив теорії інтеракції на свідомість і поведінку її членів, у межах якої мовну політику варто розуміти як процес взаємодії її складових у межах цілого (моделі). Методологією дослідження є гносеологічний та онтологічний підходи до дослідження мережевої політики й формування моделі мовної політики, у межах якої виокремлено такі дослідницькі традиції, як: історико-політичний шлях побудови конструктивної моделі мовної політики на підставі взаємодії політичних мереж, члени яких налаштовані проукраїнськи; деструктивна складова формування зазначеної моделі, яка побудована на підставі таких політичних мереж, члени яких до мовної політики України налаштовані антиукраїнськи. Гносеологічний підхід – це інструмент для пошуку відмінностей тієї моделі мовної політики, яка формується, наприклад, на окупованій території держави, від тієї, яка будується на території незалежної країни. Завдяки онтологічній методології мережевий підхід щодо аналізу моделі мовної політики визначено як форму комунікації між взаємодіючими суб’єктами мовної політики, які вважають неможливим концентрацію влади в одних руках, зокрема в центрі. Наукова новизна зумовлена зазначеною проблемою, яка складається з мети і завдань, що тісно пов’язані з: мережевою структурою моделі мовної політики, яка ще ніким не досліджувалася; мережевою політикою, що ґрунтується на взаємодії її членів і складових моделі; політичною мережею, яка є важливою складовою мережевої структури, члени якої проводять конструктивну чи деструктивну мовну політику; запропонованим мережевим підходом, який відображає суть дослідження політичних мереж як форми взаємодії у контексті побудови моделі мовної політики. Зазначено, що зміст і характер політологічного контексту побудови моделі мовної політики залежить від мови, яка має статус державної, ідеології, яка панує в державі, від її історії розвитку, а також від того, чи є держава незалежною, а її мовна політика здійснюється на постійній основі самостійно та вільно. Висновки. Від мережевої політики залежить, якою за якістю та характером буде мовна політика в державі, чиї інтереси вона захищатиме та на чому будуватиметься її модель. З огляду на це доведено, що конструктивні комунікативні відносини членів політичної мережі ефективно впливають на побудову моделі мовної політики, а деструктивні – негативно. Якщо в середині політичної мережі мовно-політичні проблеми можна розв’язати консенсусним шляхом, то на міжмережевому рівні це непросто. Зазначене пов’язано з тим, чиї інтереси захищають члени політичної мережі та які цінності обстоюють. Усе це потребує подальших наукових розвідок.

Ключові слова: мережа; політична мережа; мережева структура; міжмережевий рівень; проукраїнський; проросійський; конструктивна політика; деструктивна політика; модель мовної політики; взаємодія.