Концептуальні засади державної служби в Україні: проблемні питання
Анотація
Розбудова Української держави після проголошення незалежності України, процеси інтеграції до світової спільноти ставлять перед Україною нові виклики, одним з яких можна вважати потребу в оптимізації здійснення державою своїх функцій, зокрема за допомогою державного апарату. Метою цієї статті є спроба розглянути питання щодо подальших шляхів удосконалення інституту державної служби з огляду на низку сутнісних моментів, які нині є не висвітленими, або ж висвітленими частково. Методологічна основа дослідження базується на методі порівняльного аналізу, а також історичному та психологічному методах. Новизна досліджуваної теми полягає в сучасному погляді автора на правовідносини, що склалися в межах існування й розвитку інституту державної служби в Україні. У висновках акцентовано, що визначення державної служби як публічної сприятиме істотному підвищенню ефективності боротьби з корупцією, адже обмеження, які сьогодні пов’язують із проходженням державної служби, матимуть особливу вагу й сенс тоді, коли вони стосуватимуться публічних осіб.
Ключові слова: державна служба; публічна служба; функції держави; державний апарат; повноваження.
Завантаження
Посилання
Аверʼянов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції. Право України. 2006. № 5. С. 11.
Bason C., Austin R. D. Design in the public sector: Toward a human centred model of public governance. Public management review. 2021. doi: https://doi.org/10.1080/14719037.2021.1919186.
Битяк Ю. Проблеми визначення системи законодавства про державну службу. Право України. 2006. № 5. С. 24.
Dinca D. 15 Years of Civil Service Reform in Romania. Annals of Social Sciences & Management studies. 2021. Vol. 6. Issue 3. P. 1–11. doi: https://doi.org/10.19080/ASM.2021.06.555690.
Гаврильців М. Т., Лук’янова Г. Ю. Правовий статус публічних службовців та перспективи його модернізації в Україні. Право і суспільство. 2019. № 3. С. 3–9. doi: https://doi.org/10.32842/2078-3736-2019-3-1-1.
Іщенко М. І., Міщук Є. В., Радько В. В. Підходи до розкриття дефініції «державний службовець» у контексті поняття «державна служба». Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 12. С. 1–6. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.12.3.
Klenk T., Reiter R. Post-New Public Management: reform ideas and their application in the field of social services. International Review of Administrative Sciences. 2019. Vol. 85. Issue 1. P. 3–10. doi: https://doi.org/10.1177/0020852318810883.
Корчак Н. НАЗК фізично не може перевірити всі декларації. 2017. URL: https://lb.ua/news/2017/ 07/10/371090_napk_imeet_moshchnostey.html.
Мельничук Т. П. Розвиток професійної державної служби у країнах ЄС: досвід для України : дис. … д-ра філософії : 281. Київ, 2021. 229 c.
Прудиус Л. В. Гармонізація державної служби України з міжнародними стандартами та нормами ЄС. Аспекти публічного управління. 2016. № 6–7. С. 66–76. doi : https://doi.org/10.15421/151630.
Reeve A. Authority. The Concise Oxford Dictionary of Politics. 3 ed. / ed. by Ia. McLean, A. McMillan. Oxford : Oxford University Press, 2009. URL: https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780199207800.001.0001/ acref-9780199207800-e-80?rskey=r5Fs41&result=84.
Шевченко А. Є., Старостюк А. В. Теорія держави і права : навч. посіб. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. 270 с.
Солонар А. В. Окремі аспекти розкриття змісту поняття «повноваження». Порівняльно-аналітичне право. 2014. № 2. С. 253–256.
Стець О. М. Сутнісно-понятійна характеристика державного службовця як суб’єкта державно-
службових правовідносин. Науковий юридичний журнал. 2020. Т. 2. № 10. С. 85–90. doi: https://doi.org/10.32847/ln.2020.10-2.11.
Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади : Закон України від 19 верес. 2019 р. № 117-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-20#Text.
Zulkarnain Z. P., Prasojo E. Understanding Japan’s Civil Service System: Norms, Meritocracy, and Institutional Change. Policy & Governance Review. 2021. Vol. 5. Issue 1. P. 1–17. doi: https://doi.org/10.30589/pgr.v5i1.355.
Переглядів анотації: 268 Завантажень PDF: 1235
Авторське право (c) 2021 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
