Парадокси імплікації та проблема доказовості
Анотація
Анотація. Однією з істотних перешкод у застосуванні логічних критеріїв доказовості аргументації є низка парадоксів, пов’язаних із поданням відношення логічного випливання у вигляді імплікативних виразів. Одначе численні спроби розв’язання цієї проблеми не привели до вагомих позитивних зрушень. Тож пошук шляхів нівелювання згаданих парадоксів і донині не втрачає своєї актуальності. У процесі дослідження використано методи: порівняльного аналізу (для виявлення спільних моментів і розбіжностей у підходах до тлумачення й розв’язання аналізованих проблем), індуктивного узагальнення (з метою визначення панівних тенденцій у сучасних дослідженнях логічних основ ефективної побудови юридичної аргументації), критичного аналізу (під час оцінювання поширених методологічних концепцій у цій сфері з позицій їхньої обґрунтованості та логічної прийнятності), логічної формалізації (для однозначно чіткого подання принципових основ раціоналізації доказових процедур у вигляді узагальнених формул), логіко-семантичного аналізу (під час визначення умов релевантності застосування методологічного інструментарію сучасної логіки в процесі побудови аргументації). У статті здійснено логіко-семантичне обґрунтування розбіжностей між функціональним змістом імплікації та відношенням логічного випливання. З огляду на їх змістові відмінності, запропоновано потенційні шляхи та засоби уникнення складнощів застосування логіки в доказовому процесі, зумовлених парадоксами імплікації. Встановлено, що такі парадокси не виникатимуть, якщо за логічну умову доказовості аргументацій визнаватиметься не функціональний зміст імплікації, а критерій входження області визначення системи зазначених підстав в область визначення обґрунтовуваного висновку. У такому разі не спостерігатимуться колізії між природними та штучними мовними засобами побудови аналітичних міркувань. Окрім того, у процесуальній юриспруденції оцінювати відношення логічного випливання між доказами, з одного боку, і предметом доказування – з іншого доцільно не лише в контексті наявності чи відсутності цього відношення (як це передбачено класичною двозначною логікою), а й з погляду ступеня підтвердження доказуваного положення наведеними доказами (за допомогою методів імовірнісної оцінки висловлювань та відношень між ними). Запропонований підхід зорієнтований на розширення прикладного потенціалу логіки як чинника раціоналізації доказових процедур.
Ключові слова: юридична аргументація; логіка аргументації; проблема доказовості; критерії доказовості; логічне випливання; парадокси імплікації.
Завантаження
Посилання
Andreasen, T., Bulskov, H., & Nilsson, J.F. (2021). Realization of a natural logic in a database system. Flexible Query Answering Systems: 14th International Conference, on Flexible Query Answering Systems (pp. 54-66). Bratislava, Slovakia Duration. doi: 10.1007/978-3-030-86967-0_5.
Arrigo, B., Sellers, B., Copes, H., & Paz, J. (2022). New qualitative methods and critical research directions in crime, law, and justice. Journal of criminal justice education, 33(2), 145-150. doi: 10.1080/10511253.2022.2027484.
Borysenko, I., Bululukov, O., Baranchuk, V., & Prykhodko, V. (2021). The modern development of new promising fields in forensic examination. Journal of Forensic Science and Medicine, 7, 137-144. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_66_21.
Dagan, H. (2018). The New Legal Realism and The Realist View of Law. Law & Social Inquiry, 43(2), 528-553. doi: 10.1111/lsi.12319.
Evett, I. (2015) The logical foundations of forensic science: towards reliable knowledge. Philosophical Transactions of the Royal Society, 370, 1-10. doi: 10.1098/rstb.2014.0263
Hryhorenko, A., Musiienko, O., Boyko-Dzhumelia, V., Sakovskyi, A., & Myrovska, A. (2021). Reconstruction as a method of crime investigation. Amazonia Investig, 10(45), 113-119. Retrieved from https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=8336867.
Hvozdik, O. (2019). Evidence sufficiency criteria. Philosophical and methodological issues of law, 2(18), 63-70. doi: 10.33270/02191802.63.
Hvozdik, O. (2021). Formal and informal aspects of investigational logic. Philosophical and methodological issues of law, 2(22), 56-53. doi: 10.33270/02212202.56.
Konverskyi, A.Ye. (2017). The modern logic (classic and non-classic). Kyiv: TsUL.
Osterburg, J., Ward, R., & Miller, L. (2019). Criminal Investigation: A Method for Reconstructing the Past. N.Y.: Routledge.
Overill, R., & Collie, J. (2021). Quantitative evaluation of the results of digital forensic investigations: a review of progress. Forensic Science Research, 6(1), 13-18. doi: 10.1080/20961790.2020.1837429.
Pardo, M.S. (2019). The paradoxes of legal proof: A critical guide. Boston University Law Review, 99, 233-290. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=3293023.
Ramos, D., Gonzalez-Rodriguez, J., Zadora, G., & Aitken, C. (2013). Information-theoretical assessment of the performance of likelihood ratio computation methods. Journal of Forensic Science, 58, 1503-1518. doi: 10.1111/1556-4029.12233.
Reza, S. (2022). Material implication, paradox of material implication and its criticism. International Journal of Humanities and Social Science, 9(5), 25-29. doi: 10.14445/23942703/IJHSS-V9I5P104.
Roberts, P., & Aitken, C. (2014). The Logic of Forensic Proof: Inferential Reasoning in Criminal Evidence and Forensic Science. Guidance for Judges, Lawyers, Forensic Scientists and Expert Witnesses. L.: Royal Statistical Society.
Smith, M. (2018). When does evidence suffice for conviction? Mind, 127(508), 1193-1218. doi: 10.1093/mind/fzx026.
Tiahlo, A.V. (2018). About the standards of proof. The forum of law, 1, 88-94. doi: 10.5281/zenodo.1239007.
Tiahlo, O.V. (2022). The logic of legal considerations. Analytical and comparative jurisprudence, 2, 349-353. doi: 10.24144/2788-6018.2022.02.65.
Townsley, M., & Birks, D. (2008). Building better crime simulations: systematic replication and the introduction of incremental complexity. Journal of Experimental Cryminology, 4, 309-333. doi: 10.1007/s11292-008-9054-4.
Walton, D.N. (2008). Informal logic: a pragmatic approach (2nd ed.). Cambridge University Press.
Переглядів анотації: 48 Завантажень PDF: 63
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
