Справедливість як елемент ідеї права та її місце в системі правових цінностей
Анотація
Метою статті є дослідження сутності поняття справедливості як елементу ідеї права; визначення тенденції розвитку категорії справедливості в різні періоди становлення правової думки й до сьогодення. Методологія. Методологічною основою роботи є філософські, філософсько-правові підходи та загальнонаукові методи наукового пізнання. Основним методологічним підходом є аксіологічний, оскільки він надав можливість висвітлити зміст справедливості як правової цінності. Вагоме місце посідає феноменологічний підхід, який сприяв розглядові справедливості як на рівні індивідуальних суб’єктивних переживань, так і на рівні правореалізації. Завдяки історичному підходові окреслено особливості формування та розвитку розуміння справедливості як елементу ідеї права. Системний підхід дозволив дослідити справедливість як цілісне багатоаспектне явище. Для аналізу концептуальних засад справедливості в контексті правовідносин було залучено формально-логічний і системно-функціональний методи. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що визначено сутність формулювання категорії справедливості в різних філософсько-правових теоріях як продукту культурного, історичного, політичного, правового розвитку суспільства й каталізатора забезпечення прав та інтересів особи. Нині доволі часто трапляються випадки видання державою норм, які порушують права окремих осіб або несправедливо застосовуються в процесі регулювання суспільних відносин. Тому постає необхідність дослідження справедливості як підвалини всієї системи морально-етичних цінностей у правовій системі та житті суспільства загалом. Визначено провідну роль справедливості в системі правових цінностей. Висновки. Проведений аналіз дає змогу дійти висновку, що саме порядок співіснування людей на ґрунті взаємного визнання прав і свобод може бути названий справедливим, тобто таким, що відображає сутність поняття «справедливість». Право ґрунтується на ідеї справедливості та є нормативно закріпленою справедливістю. Саме справедливість є основою ідеї права, виражає його сутність, а особливий акт визнання зумовлює як справедливість, так і феномен права загалом. Також вона постає особливим механізмом, що підтримує міру рівноваги правових цінностей, та одночасно є визначальним моментом домінування під час їх конфліктного зіткнення.
Ключові слова: справедливість; ідея права; правові цінності; суспільні відносини; правова держава; норма права.
Завантаження
Посилання
Бандура О. О. Антропологія права як складова філософської антропології (загальний нарис). Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 1 (17). С. 8–15. doi: https://doi.org/10.33270/01191702.8.
Бандура О. О. Справедливість та її роль у системі цінностей права. Закон и жизнь. 2012. № 11. С. 31–34.
Бандура О. О. Гносеологія права як складова філософської гносеології (загальні міркування). Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 52–62. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.52.
Братасюк М. Г. Співвідношення загальних принципів та норм права в основних типах праворозуміння. Філософські та методологічні проблеми права. 2016. № 1 (11). С. 60–72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fmpp_2016_1_7.
Дзьобань О., Мануйлов Є. Справедливість як правова цінність: концептуалізація феномену. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2015. № 1. С. 102–113.
Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : міжнар. док від 4 листоп. 1950 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
Мартенко О. Л., Павлишин О. В. Взаємозв’язок мислення, свідомості та мови в концепціях античних мислителів. Юридична психологія. 2019. № 2 (25). С. 31–38. doi: https://doi.org/10.33270/03192502.31.
Паляниця О. Г. Універсалізм правових цінностей: поняття та різновиди. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 55. Ч. 1. Т. 1. С. 14–17. (Серія «Право»).
Павлишин О. В. Правова реальність як знакова система : монографія. Харків : Право, 2017. 336 с.
Павлишин О. В., Кравчук О. В., Лев О. Р. Антропологічно-правові виміри професійної деформації моральної свідомості працівників Національної поліції України. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 71–80. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.71.
Тернавська В. М. Правові цінності в аспекті правової глобалізації: теоретико-правовий аналіз. Lublin, the Republic of Poland. October 30–31, 2020. doi: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-92-1-29.
Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січ. 2003 р. № 435-IV.Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40–44.
Яковенко М. М. Ґенеза вчень про справедливість як соціальне явище. Право. 2019. № 3. С. 11–17. doi: 10.32782/LAW.2019.3.2.
Яковенко М. М. Справедливість як елемент права. 2019. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/nov/19966/yakovenko.pdf.
Зелениця І. М. Теоретико-правові засади реалізації концепції справедливості в правовій системі. URL: https://sworld.com.ua/konfer29/1238.pdf.
Жебровська К. А. Правові цінності: багатоманітність прояву. Юридичний вісник. 2015. № 2. С. 10–14.
Переглядів анотації: 2159 Завантажень PDF: 1673
Авторське право (c) 2021 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
