Двопалатний парламент як форма демократичної влади в Україні: історико-правовий аналіз і перспективи

  • О. Павлишин

    доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ,  м. Київ

    https://orcid.org/0000-0001-9444-4734
  • М. Дурдинець

    кандидат юридичних наук, викладач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0001-6718-3583

Анотація

Метою статті є систематизований виклад історії та перспектив запровадження бікамералізму в Україні. У статті здійснено філософсько-правовий аналіз історичного розвитку теоретичного обґрунтування та практики реалізації інституту двопалатного парламенту в Україні. Методологія. Основним методологічним підходом у дослідженні є аксіологічний. Порівняльний метод дав змогу проаналізувати дискусії щодо позитивних і слабких аспектів бікамералізму, а також можливості запровадження його в Україні. Завдяки історико-правовому методу було розглянуто витоки й еволюцію бікамералізму в деяких країнах Європи, США та Україні. Наукова новизна. З’ясовано, що європейський парламентаризм ґрунтується на таких демократичних цінностях, як спадкоємність законів, непорушність громадянських свобод, пріоритет прав людини, політичний і культурний плюралізм, наявність розвиненого громадянського суспільства, з огляду на те, що парламентаризм і бікамералізм найчастіше пов’язують із демократичною політичною та правовою культурою. Визначено нагальність імплементації передового досвіду функціонування двопалатного парламенту, оскільки ідея бікамералізму стала визначальним чинником генези сучасного конституціоналізму та парламентаризму у світі. Ефективна реалізація перспектив євроінтеграційного розвитку нашої держави майже неможлива без переосмислення відповідних положень Конституції України. Доведено, що перспективи запровадження двопалатного парламенту в Україні нині знаходяться не лише в політичній і теоретико-правовій, а й філософсько-правовій та психологічній площинах. Констатовано, що структура Парламенту України відіграє вагому роль у збалансуванні потреб та інтересів населення, гармонізації взаємодії влади та суспільства з метою забезпечення його демократичного розвитку, досягненні більш стійкої рівноваги сил між виконавчою та законодавчою гілками влади, створенні перманентного балансу між складовими системи влади, формуванні умов для прийняття політично виважених і консолідованих рішень, більш ґрунтовного та детального опрацювання законопроектів, аби забезпечити належну якість правотворчого процесу. Висновки. Висвітлено положення про сприяння розвитку територіальним громадам України через пряме представництво їх у найвищому законодавчому органі державної влади. Зазначено, що чітка структурованість парламенту дасть змогу представити в ньому кожний регіон (територіальну частину, громаду), що уможливить їх найбільш ефективний розвиток і підвищення рівня життя населення, з огляду на основні потреби, інтереси та специфічні проблеми регіону під час ухвалення законів, а також сприятиме консолідуванню суспільства задля реалізації стратегічних напрямів державного будівництва та зміцнення національної безпеки України.

Ключові слова: бікамералізм; парламентаризм; двопалатність; українське державотворення; демократичні цінності; євроінтеграція.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

О. Павлишин

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ,  м. Київ

М. Дурдинець

кандидат юридичних наук, викладач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Albala A. Bicameralism and Coalition Cabinets in Presidential Polities: A configurational analysis of the coalition formation and duration processes. The British Journal of Politics and International Relations. 2017. No. 19 (4). P. 735–754. doi: 10.1177/1369148117727440.

Albala A. Corrigendum: Bicameralism and Coalition Cabinets in Presidential Polities: A configurational analysis of the coalition formation and duration processes. The British Journal of Politics and International Relations. 2019. Vol. 21. Issue 2. P. 459–460. doi: https://doi.org/10.1177/1369148119846483.

Albert R. The challenge of reforming bicameralism. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 1–14. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00006.

Constitutional Reform of National Legislatures. Bicameralism under Pressure : Monograph Book / Edited by R. Albert, A. Baraggia, C. Fasone. 2019. 320 p. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.

Bradbury J., Crain M. Bicameral Legislatures and Fiscal Policy. Southern Economic Journal. 2002. No. 3. Vol. 68. P. 646–659.

Дурдинець М. Ю. Генезис бікамералізму в європейській культурі. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. № 1 (13). С. 41–48. URL: https://philosophy.naiau.kiev.ua/index.php/philosophy/article/view/349.

Fasone C. Concluding chapter – Unicameralism and masked bicameralism. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 183–192. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00018.

Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції : наук. пр. Чернівці : Рута, 2008. 560 с.

Костицький М. В. Про математику як методологію пізнання (зокрема, в психології). Юридична психологія та педагогіка. 2014. № 1. С. 3–11.

Llanos M., Nolte D. Bicameralism in the Americas: Around the Extremes of Symmetry and Incongruence. Тhe Journal of Legislative Studies. 2003. No. 3. Vol. 9. Р. 54–86.

Meg R. Foreword: Bicameralism in an age of populism. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. p. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00005.

Павлишин О. В. Правова реальність як знакова система : монографія. Харків : Право, 2017. 336 с.

Popelier P. Concluding chapter – Bicameralism in multi-tiered systems. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 107–118. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00013.

Romaniello M. Bicameralism. Multiple theoretical roots in diverging practices. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 16–36. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00008.

Rubinelli L. Sieyès versus Bicameralism. The Review of Politics. 2019. Vol. 81. Issue 2. P. 255–279. doi: https://doi.org/10.1017/s0034670518001201.

Serra D. Defending bicameralism and equalising powers: The case of Peru. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 142–162. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00016.

Vercesi M. Democratic Stress and Political Institutions: Drives of Reforms of Bicameralism in Times of Crisis. Representation. 2019. P. 1–18. doi: https://doi.org/10.1080/00344893.2019.1635195.

Wolfs W., Cigala C. The scrutiny of EU documents in bicameral systems: Opportunity or weakness? : Monograph Book. Law, 2019. P. 76–95. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00011.


Переглядів анотації: 417
Завантажень PDF: 514
Опубліковано
2020-02-12
Розділ
Історія філософії права

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>