Двопалатний парламент як форма демократичної влади в Україні: історико-правовий аналіз і перспективи
Анотація
Метою статті є систематизований виклад історії та перспектив запровадження бікамералізму в Україні. У статті здійснено філософсько-правовий аналіз історичного розвитку теоретичного обґрунтування та практики реалізації інституту двопалатного парламенту в Україні. Методологія. Основним методологічним підходом у дослідженні є аксіологічний. Порівняльний метод дав змогу проаналізувати дискусії щодо позитивних і слабких аспектів бікамералізму, а також можливості запровадження його в Україні. Завдяки історико-правовому методу було розглянуто витоки й еволюцію бікамералізму в деяких країнах Європи, США та Україні. Наукова новизна. З’ясовано, що європейський парламентаризм ґрунтується на таких демократичних цінностях, як спадкоємність законів, непорушність громадянських свобод, пріоритет прав людини, політичний і культурний плюралізм, наявність розвиненого громадянського суспільства, з огляду на те, що парламентаризм і бікамералізм найчастіше пов’язують із демократичною політичною та правовою культурою. Визначено нагальність імплементації передового досвіду функціонування двопалатного парламенту, оскільки ідея бікамералізму стала визначальним чинником генези сучасного конституціоналізму та парламентаризму у світі. Ефективна реалізація перспектив євроінтеграційного розвитку нашої держави майже неможлива без переосмислення відповідних положень Конституції України. Доведено, що перспективи запровадження двопалатного парламенту в Україні нині знаходяться не лише в політичній і теоретико-правовій, а й філософсько-правовій та психологічній площинах. Констатовано, що структура Парламенту України відіграє вагому роль у збалансуванні потреб та інтересів населення, гармонізації взаємодії влади та суспільства з метою забезпечення його демократичного розвитку, досягненні більш стійкої рівноваги сил між виконавчою та законодавчою гілками влади, створенні перманентного балансу між складовими системи влади, формуванні умов для прийняття політично виважених і консолідованих рішень, більш ґрунтовного та детального опрацювання законопроектів, аби забезпечити належну якість правотворчого процесу. Висновки. Висвітлено положення про сприяння розвитку територіальним громадам України через пряме представництво їх у найвищому законодавчому органі державної влади. Зазначено, що чітка структурованість парламенту дасть змогу представити в ньому кожний регіон (територіальну частину, громаду), що уможливить їх найбільш ефективний розвиток і підвищення рівня життя населення, з огляду на основні потреби, інтереси та специфічні проблеми регіону під час ухвалення законів, а також сприятиме консолідуванню суспільства задля реалізації стратегічних напрямів державного будівництва та зміцнення національної безпеки України.
Ключові слова: бікамералізм; парламентаризм; двопалатність; українське державотворення; демократичні цінності; євроінтеграція.
Завантаження
Посилання
Albala A. Bicameralism and Coalition Cabinets in Presidential Polities: A configurational analysis of the coalition formation and duration processes. The British Journal of Politics and International Relations. 2017. No. 19 (4). P. 735–754. doi: 10.1177/1369148117727440.
Albala A. Corrigendum: Bicameralism and Coalition Cabinets in Presidential Polities: A configurational analysis of the coalition formation and duration processes. The British Journal of Politics and International Relations. 2019. Vol. 21. Issue 2. P. 459–460. doi: https://doi.org/10.1177/1369148119846483.
Albert R. The challenge of reforming bicameralism. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 1–14. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00006.
Constitutional Reform of National Legislatures. Bicameralism under Pressure : Monograph Book / Edited by R. Albert, A. Baraggia, C. Fasone. 2019. 320 p. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.
Bradbury J., Crain M. Bicameral Legislatures and Fiscal Policy. Southern Economic Journal. 2002. No. 3. Vol. 68. P. 646–659.
Дурдинець М. Ю. Генезис бікамералізму в європейській культурі. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. № 1 (13). С. 41–48. URL: https://philosophy.naiau.kiev.ua/index.php/philosophy/article/view/349.
Fasone C. Concluding chapter – Unicameralism and masked bicameralism. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 183–192. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00018.
Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції : наук. пр. Чернівці : Рута, 2008. 560 с.
Костицький М. В. Про математику як методологію пізнання (зокрема, в психології). Юридична психологія та педагогіка. 2014. № 1. С. 3–11.
Llanos M., Nolte D. Bicameralism in the Americas: Around the Extremes of Symmetry and Incongruence. Тhe Journal of Legislative Studies. 2003. No. 3. Vol. 9. Р. 54–86.
Meg R. Foreword: Bicameralism in an age of populism. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. p. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00005.
Павлишин О. В. Правова реальність як знакова система : монографія. Харків : Право, 2017. 336 с.
Popelier P. Concluding chapter – Bicameralism in multi-tiered systems. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 107–118. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00013.
Romaniello M. Bicameralism. Multiple theoretical roots in diverging practices. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 16–36. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00008.
Rubinelli L. Sieyès versus Bicameralism. The Review of Politics. 2019. Vol. 81. Issue 2. P. 255–279. doi: https://doi.org/10.1017/s0034670518001201.
Serra D. Defending bicameralism and equalising powers: The case of Peru. Constitutional Reform of National Legislatures : Monograph Book. 2019. P. 142–162. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00016.
Vercesi M. Democratic Stress and Political Institutions: Drives of Reforms of Bicameralism in Times of Crisis. Representation. 2019. P. 1–18. doi: https://doi.org/10.1080/00344893.2019.1635195.
Wolfs W., Cigala C. The scrutiny of EU documents in bicameral systems: Opportunity or weakness? : Monograph Book. Law, 2019. P. 76–95. doi: https://doi.org/10.4337/9781788978644.00011.
Переглядів анотації: 417 Завантажень PDF: 514
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.