Institutional Directions of Research of the Language Policy Model
Abstract
The purpose of the article – is to explore the basics of the model of language policy, which is base don language policy and the Ukrainian language which is a state institution and its indicator, based on such institutional areas as historical, discursive, constructivist, network, social and others. The methodological basis of the article are such institutional areas as: historical institutionalism, which analyzes the constructive and destructive problems of forming a model of language policy at certain stages of Ukrainian statehood; institutional constructivism (French construct, Latin constructio-construction), due to which the subjects of politics, which are the state, government, parliament, deputies, factions, political parties, etc. Institutions that regulate and direct language policy through formal and informal constructive institutions that operate on the basis of a political network of language policy models, which in each state has its own structure and history of formation; discursive institutionalism, through which the subjects of policy institutions of the language policy model interact in order to draw attention to the language – political problem and solve it (Bratski, 2012); network institutionalism, through which political networks are analyzed as structural institutions based on formal and informal, constructive and destructive institutions that shape and regulate language policy and solve language – political problems at the level of political communication. Scientific novelty. For the first time, the basics of the language policy model are studies on the basis of the activities of formal and informal institutions, which constructively or destructively influence the formation or inhibition of the development of the language policy model. It should be noted that formal and informal inhibitions Change depending on what ideology and political regime prevail at the state level, as they in one way or another influence the formation, renewal, change, development and inhibition of language policy model. Conclusions. The institutional approach to the study of the language policy model is: a conscious understanding of the activities of legislative, executive, judicial, formal and informal institutions of the state aimed at regulating and solving language and political problems and building a model on this basis; analysis of the implementation of language policy at the formal and informal levels, which provides communicative links in all spheres and areas of socio-political life of the state; comprehension of the institutional basis of the model, which in Ukraine is the Ukrainian language as a state institution that provides communicative relations and connections in educational, political, cultural, scientific, ets levels.
Keywords: institutional directions; traditional and new; institutionalism; language policy; Ukrainian language as a state institution; language policy model; historical, constructivist, discursive, network, social institutionalism; constructive and destructive, formal and informal institutions.
Downloads
References
Баштанник О. Інституціоналізм раціонального вибору: теоретико-методологічні основи та українська політична наука. Грані. 2019. № 11. Т. 22. С. 37–46. doi: https://doi.org/10.15421/171996.
Баштанник О. Новий інституціоналізм у політико-інституційній парадигмі: конкретизація змісту поняття та параметрів дослідницької стратегії. Політикус. 2017. Вип. 2. С. 11–14. doi: https://doi.org/10.15421/171996.
Бойченко М., Яковлева О., Лях В. Цивілізаційні та інституційні аспекти національної самоідентифікації в Україні: філософсько-антропологічний підхід. Антропологічні виміри філософських досліджень. 2018. Вип. 14. С. 13. doi: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i14.150555.
Брацкі А. Українське мовне питання чи питання української мови – соціо-психокультурний аспект. Київ : Центр українознав. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 2012. Вип. 8. С. 86–89.
Бунецький Л. Політичний транзит України: інституційний аспект. Трибуна. 2009. № 3–4. С. 25–28.
Чередник Ю. Модернізація державної мовної політики в Україні: теоретико-методологічний аспект : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.01. Дніпропетровськ, 2011. 23 с.
Денисенко В. Політична інтеракція в контексті комунікативної раціональності. Вісник Львівського університету. 2013. Вип. 3. С. 63–76. (Серія «Філософсько-політологічні студії»). doi: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2013.1(17).33659.
Гавдида Н., Назаревич Л. Лінгвоцид як форма мовної політики. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. 2014. Вип. ІІ (24). С. 77–80. (Серія: «Мовознавство»). doi: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.1.10994.
Горячук В., Жиленко-Паламарчук І. Історичні витоки та етапи формування інституціоналізму. Економічні інновації. 2015. Вип. 60 (1). С. 91–98. doi: https://doi.org/10.33987/vsed.4(68).2018.20-29.
Камінська Н. Передумови та наслідки новелізації мовного законодавства України. поштовх до зміни свідомості і життєдіяльності чи нові завдання для влади? Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : матеріали XV Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 28 листоп. 2019 р.). Київ, 2019. Ч. 1. С. 92–96.
Король С. Європеїзація та неоінституціоналізм: науково-теоретичний аспект. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2015. Вип. 28. С. 37–41. (Серія «Питання політології»). doi: https://doi.org/10.31521/modecon.V18(2019)-11.
Кресіна І., Горбатенко В. Основні напрями правового регулювання мовної політики. Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 335–343.
Лопушинський І. Мовно-політичний сепаратизм як лінгво-політичне явище. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми : матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 30 листоп. 2016 р.). Київ : НАВС, 2016. Ч. 1–2. С. 31–34. doi: https://doi.org/10.5281/zenodo.3233436.
Нагорна Л. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. Київ : Світогляд, 2005. 273 с.
Попазогло В. Деструктивні неформальні політичні інститути: форми прояву та механізми протидії. Політичні інститути та процеси. 2018. № 1. С. 85‒90. doi: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.1.14.
Тарасова І. Інституціоналізм в методології наукового дискурсу. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 2 (164). С. 73–78. doi: https://doi.org/10.17223/19986645/63/10.
Третяк О. Раціоналізація публічної сфери політики: реальний проект чи футорологічний концепт? Вісник Дніпропетровського університету, 2013. Т. 21. Вип. 23 (4). С. 85–90. doi: https://doi.org/10.15421/341916.
Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період. Київ : Основи, 1993. 123 с.
Abstract views: 359 PDF Downloads: 515
Copyright (c) 2021 Philosophical and Methodological Problems of Law
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.