The Judicial Proving in the Logical Measuring
Abstract
The primary purpose of the article is an attempt of the systematized application of methodological tools of classic and modern logic to the analysis of the range of problems, related to the criteria of validity of judicial decisions and sufficiency of evidential base for their acceptance. Thus, it’s assumed to demonstrate that such methodological approach opens wide enough possibilities in the plan of objectivization of the mentioned criteria. Methodology. The search of ways of optimization of the judicial proving is carried out on the basis of method of structural logical analysis of juridical argumentation. The method of comparative analysis was used during the study of correlation of procedures of the judicial proving and logical proof, and also during the comparison of alternative proving theory doctrines. By means of method of logical modeling the criteria of provability of judicial argumentation are generalized and systematized. Scientific novelty. In the article attention applies on that in strict logical proof a conclusion must be related to the base arguments exceptionally according to the objective laws of logical deduction, while the main criterion of evidential base sufficiency for the acceptance of court decision is an inner conviction of the rule-making subjects (that, certainly, extends space for «judicial voluntarism»). In this connection, there’s offered the methodological model that is based on the idea of maximally possible concordance of the criterion measuring of legal and logical provability. This model contains the systematized tools of evaluation the given to the court evidential base in the aspect of its acceptability from the point of view of logical consistency and sufficiency for the acceptance of unambiguous and reasonable decision in the examined judicial case. Conclusions. The application of logical principles of proving to the evaluation of evidential base and procedural aspects of judicial argumentation is an effective mean of counteraction to subjectivism in making and acceptance of judicial decisions, and, thus, can be enable to increase the degree of objectivity and justice of rule-making.
Keywords: juridical argumentation; judicial proving; logical proof; logical criteria of argumentation provability; logical acceptance of evidential base; evidential sufficiency criteria; objectivization of proving procedures.
Downloads
References
Алекси Р. Юридическая аргументация как рациональный дискурс. Российский ежегодник теории права. 2008. № 1. С. 446–456.
Alexander L. Demystifying Legal Reasoning. N. Y. : Cambridge Univ. Press, 2008. 253 p.
Dagan H. The New Legal Realism and The Realist View of Law. Law & Social Inquiry. 2018. Vol. 43. Issue 02.
P. 528–553. doi: https://doi.org/10.1111/lsi.12319.
Dagan H. The Real Legacy of American Legal Realism. Oxford Journal of Legal Studies. 2018. Vol. 38. P. 123–146. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3103299.
Feteris E. The Study of Legal Argumentation in Argumentation Theory and Legal Theory: Approaches and Developments. Cogency. 2011. Vol. 3. No. 3. Р. 11–32.
Герасимова И. А. Введение в теорию и практику аргументации : учеб. пособие. М. : Унив. кн. ; Логос, 2007. 312 с.
Лисанюк Е. Н. Обоснование в праве с точки зрения логики. Миссия интеллектуала в современном обществе : сб. ст. СПб. : СПбГУ, 2008. С. 486–500.
McCann M. Preface to The New Legal Realism. Vol. I and II. Cambridge University Press, 2016. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139683432.001.
Михалкин Н. В. Логика аргументации в судебной практике : учебник. СПб. : Питер, 2004. 336 с.
Miles T. J., Sunstein C. R. The New Legal Realism. University of Chicago Law Review. 2008. Vol. 75. No. 2. P. 831–851.
Михеєнко М. М. Доказування у кримінальному процесі. Юридична енциклопедія. Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2. С. 271–272.
Мирошниченко Т. М. Реалізація засади поваги до людської гідності у ході кримінального процесуального доказування. Проблеми законності. 2019. Вип. 146. С. 216–225. doi: 10.21564/2414-990x.146.172503.
Рабінович П. М., Дудаш Т. І. Правова аргументація: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 2. С. 8–20.
Савенко М. Д. Юридична аргументація в конституційному судовому процесі: методологічний аспект. Наукові записки НаУКМА. 2012. Т. 129. С. 11–15.
Шаптала Н. Внутрішнє переконання під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (110). С. 22–28. URL: https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1028. doi: https://doi.org/10.33270/01191101.22.
Щербина О. Ю. Логіка та юридична аргументація : монографія. Київ : Київ. ун-т, 2013. 303 с.
Сьоміна В. А. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів в адміністративному судочинстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 4. Т. 2. С. 48–50. (Серія «Юридичні науки»).
Сумарокова Л. Н. Юридическая логика: коммуникативная концепція : монография. Одесса : Феникс, 2015. 206 с.
Тягло А. В. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.123900.
Walton D. Legal argumentations and evidence. The Pensylvania State Univ. Press, 2002. 374 p.
Юридична аргументація: логічні дослідження : монографія / [О. М. Юркевич, В. Д. Титов, С. В. Куцепал та ін.]. Харків : Іванченко І. С., 2012. 210 с.
Abstract views: 352 PDF Downloads: 300
Copyright (c) 2020 Philosophical and Methodological Problems of Law
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.