Логічні засоби оптимізації слідчої діяльності

  • О. Гвоздік

    доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-3146-2120

Анотація

Метою статті є пошук логічних засобів підвищення ефективності аналізу слідчих версій, доказових матеріалів і свідчень, а також системне розроблення технології використання таких засобів у практичній діяльності слідчих. Методологія. Метод порівняльного аналізу використано для виявлення джерел основних суперечностей, що простежуються в найпоширеніших методологічних підходах до розв’язання окресленої проблеми в сучасній літературі. Методи логічного моделювання, узагальнення та формалізації застосовано в процесі розроблення логіко-евристичних стратегій та алгоритмів оптимізації розслідування. Наукова новизна. На підставі методологічного інструментарію сучасної логіки в статті розроблено алгоритм оптимізації розслідування правопорушень, який надає можливість систематизувати евристичні й пошукові процеси в цій сфері діяльності. Крім того, запропоновано низку рекомендацій щодо технології ефективного застосування зазначеного алгоритму в слідчій практиці. Висновки. У статті обґрунтовано, що в поєднанні зі знаннями й досвідом у криміналістичній та оперативно-розшуковій сферах методи логічного аналізу відкривають широкі можливості щодо підвищення ефективності слідчої діяльності. Зокрема, методика, що ґрунтується на логіко-евристичних стратегіях розслідування й алгоритмах «фільтрації» версій на підставі достовірних даних, є дієвим засобом систематизованого звуження пошукового діапазону в процесі планування та проведення слідчих дій. Така методика може бути підґрунтям для розроблення аналітичних стратегій оцінювання достовірності й достатності матеріальних доказів і свідчень.

Ключові слова: методологія слідчої діяльності; ефективність слідчих дій; оптимізація розслідування; логіка розслідування; логічний аналіз версій; логічні критерії доказовості; технологія логічної організації розслідування. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Гвоздік

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Булулуков О. Оптимізація тактичних рішень: суб’єктивна та об’єктивна обумовленість. Проблеми законності. 2016. Вип. 133. С. 166–177. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990х.133.70650.

Чорноус Ю. Методологічні засади криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. № 1 (13). С. 63–75. URL: https://philosophy.naiau.kiev.ua/index.php/ philosophy/article/view/351.

Dagan H. The New Legal Realism and The Realist View of Law. Law & Social Inquiry. 2018. Vol. 43. Issue 02. P. 528–553. doi: https://doi.org/10.1111/lsi.12319.

Enoch D., Fisher T., Spectre L. Statistical evidence, sensitivity and the legal value of knowledge. Philosophy and Public Affairs. 2012. Vol. 40. No. 3. Р. 197–224.

Fahsing I. The Making of an Expert Detective: Thinking and Deciding in Criminal Investigations. Univ. of Gothenburg, 2016. 108 p.

Girod R. Logical Investigative Methods: Critical Thinking and Reasoning for Successful Investigations. N.Y. : CRC Press, 2015. 270 p.

Колодіна А. Евристичний підхід до побудови методики розслідування: актуальні питання. Науковий вісник публічного та приватного права. 2019. Вип. 3. Т. 2. С. 142–149. doi: https://doi.org/10.32844/2618-1258.2019.3-2.22.

Кравчук О. Формалізація інформаційного механізму державного управління у сфері охорони громадського порядку (на прикладі розслідування злочинів). Вісник Державного університету «Житомирська політехніка». 2019. № 1 (87). С. 185–189. doi: https://doi.org/10.26642/jen-2019-1(87)-185-189.

McCann M. Preface to The New Legal Realism. Cambridge University Press, 2016. Vol. I, II. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139683432.001.

Pardo M. S. The paradoxes of legal proof: A critical guide. Boston University Law Review. 2019. Vol. 99:233. P. 233–290.

Шаптала Н. Внутрішнє переконання під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (110). С. 22–28. doi: https://doi.org/10.33270/01191101.22.

Шевчук В. Проблеми вдосконалення науково-технічного забезпечення слідчої діяльності. Питання боротьби зі злочинністю. 2017. Вип. 33. С. 108–122.

Шульгін С. Достатність доказів як підстава прийняття процесуальних рішень слідчим та прокурором. Право та державне управління. 2019. № 2 (35). Т. 2. С. 109–116. doi: https://doi.org/10.32840/pdu.2-2.16.

Smith M. When does evidence suffice for conviction? Mind. 2018. Vol. 127. Issue 508. P. 1193–1218.

Тягло А. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1239007.

Зінченко В. Достатність доказів у ході закінчення досудового розслідування. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 4. С. 237–240. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2019-4/63.


Переглядів анотації: 379
Завантажень PDF: 277
Опубліковано
2020-10-26
Розділ
Філософські проблеми окремих напрямів правознавства