Судово-процесуальне доказування в логічному вимірі
Анотація
Метою статті є систематизоване застосування методологічного інструментарію класичної та сучасної логіки до аналізу проблематики, пов’язаної з критеріями обґрунтованості судових рішень і достатності доказової бази для їхнього прийняття. У такий спосіб можна продемонструвати, що відкриваються широкі можливості стосовно об’єктивізації згаданих критеріїв. Методологія. Пошук шляхів оптимізації процесуального доказування здійснено на підставі методу структурно-логічного аналізу юридичної аргументації. Метод компаративного аналізу використано для вивчення співвідношення процедур судового доказування та логічного обґрунтування, а також у процесі зіставлення альтернативних теоретико-доказових доктрин. За допомогою методу логічного моделювання узагальнено й систематизовано критерії доказовості судово-процесуальної аргументації. Наукова новизна. У статті акцентовано на тому, що за умов строгого логічного доведення висновок має бути пов'язаний з базовими аргументами, виключно об’єктивними закономірностями логічного випливання, тоді як вирішальним критерієм достатності доказової бази для прийняття судового рішення є внутрішнє переконання суб’єктів судочинства (що, звичайно ж, розширює простір для «суддівського волюнтаризму»). Запропоновано методологічну модель, що ґрунтується на ідеї максимально можливого узгодження критеріальних вимірів юридичної та логічної доказовості. Ця модель містить систематизований інструментарій оцінювання наданої судові доказової бази на предмет її прийнятності з позицій принципу логічної несуперечливості, а також достатності для прийняття однозначного й обґрунтованого рішення у справі. Висновки. Застосування логічних принципів обґрунтування до оцінювання доказів і процедурних аспектів здійснення судової аргументації є дієвим засобом протидії суб’єктивізму під час формування та прийняття процесуальних рішень, а отже, здатне сприяти підвищенню ступеня об’єктивності та справедливості судочинства.
Ключові слова: юридична аргументація; судове доказування; логічне доведення; логічні критерії доказовості аргументації; логічна прийнятність доказової бази; критерії достатності доказів; об’єктивізація доказових процедур.
Завантаження
Посилання
Алекси Р. Юридическая аргументация как рациональный дискурс. Российский ежегодник теории права. 2008. № 1. С. 446–456.
Alexander L. Demystifying Legal Reasoning. N. Y. : Cambridge Univ. Press, 2008. 253 p.
Dagan H. The New Legal Realism and The Realist View of Law. Law & Social Inquiry. 2018. Vol. 43. Issue 02.
P. 528–553. doi: https://doi.org/10.1111/lsi.12319.
Dagan H. The Real Legacy of American Legal Realism. Oxford Journal of Legal Studies. 2018. Vol. 38. P. 123–146. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3103299.
Feteris E. The Study of Legal Argumentation in Argumentation Theory and Legal Theory: Approaches and Developments. Cogency. 2011. Vol. 3. No. 3. Р. 11–32.
Герасимова И. А. Введение в теорию и практику аргументации : учеб. пособие. М. : Унив. кн. ; Логос, 2007. 312 с.
Лисанюк Е. Н. Обоснование в праве с точки зрения логики. Миссия интеллектуала в современном обществе : сб. ст. СПб. : СПбГУ, 2008. С. 486–500.
McCann M. Preface to The New Legal Realism. Vol. I and II. Cambridge University Press, 2016. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139683432.001.
Михалкин Н. В. Логика аргументации в судебной практике : учебник. СПб. : Питер, 2004. 336 с.
Miles T. J., Sunstein C. R. The New Legal Realism. University of Chicago Law Review. 2008. Vol. 75. No. 2. P. 831–851.
Михеєнко М. М. Доказування у кримінальному процесі. Юридична енциклопедія. Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2. С. 271–272.
Мирошниченко Т. М. Реалізація засади поваги до людської гідності у ході кримінального процесуального доказування. Проблеми законності. 2019. Вип. 146. С. 216–225. doi: 10.21564/2414-990x.146.172503.
Рабінович П. М., Дудаш Т. І. Правова аргументація: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 2. С. 8–20.
Савенко М. Д. Юридична аргументація в конституційному судовому процесі: методологічний аспект. Наукові записки НаУКМА. 2012. Т. 129. С. 11–15.
Шаптала Н. Внутрішнє переконання під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (110). С. 22–28. URL: https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1028. doi: https://doi.org/10.33270/01191101.22.
Щербина О. Ю. Логіка та юридична аргументація : монографія. Київ : Київ. ун-т, 2013. 303 с.
Сьоміна В. А. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів в адміністративному судочинстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 4. Т. 2. С. 48–50. (Серія «Юридичні науки»).
Сумарокова Л. Н. Юридическая логика: коммуникативная концепція : монография. Одесса : Феникс, 2015. 206 с.
Тягло А. В. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.123900.
Walton D. Legal argumentations and evidence. The Pensylvania State Univ. Press, 2002. 374 p.
Юридична аргументація: логічні дослідження : монографія / [О. М. Юркевич, В. Д. Титов, С. В. Куцепал та ін.]. Харків : Іванченко І. С., 2012. 210 с.
Переглядів анотації: 359 Завантажень PDF: 301
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
