Судово-процесуальне доказування в логічному вимірі

  • О. Гвоздік

    доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-3146-2120

Анотація

Метою статті є систематизоване застосування методологічного інструментарію класичної та сучасної логіки до аналізу проблематики, пов’язаної з критеріями обґрунтованості судових рішень і достатності доказової бази для їхнього прийняття. У такий спосіб можна продемонструвати, що відкриваються широкі можливості стосовно об’єктивізації згаданих критеріїв. Методологія. Пошук шляхів оптимізації процесуального доказування здійснено на підставі методу структурно-логічного аналізу юридичної аргументації. Метод компаративного аналізу використано для вивчення співвідношення процедур судового доказування та логічного обґрунтування, а також у процесі зіставлення альтернативних теоретико-доказових доктрин. За допомогою методу логічного моделювання узагальнено й систематизовано критерії доказовості судово-процесуальної аргументації. Наукова новизна. У статті акцентовано на тому, що за умов строгого логічного доведення висновок має бути пов'язаний з базовими аргументами, виключно об’єктивними закономірностями логічного випливання, тоді як вирішальним критерієм достатності доказової бази для прийняття судового рішення є внутрішнє переконання суб’єктів судочинства (що, звичайно ж, розширює простір для «суддівського волюнтаризму»). Запропоновано методологічну модель, що ґрунтується на ідеї максимально можливого узгодження критеріальних вимірів юридичної та логічної доказовості. Ця модель містить систематизований інструментарій оцінювання наданої судові доказової бази на предмет її прийнятності з позицій принципу логічної несуперечливості, а також достатності для прийняття однозначного й обґрунтованого рішення у справі. Висновки. Застосування логічних принципів обґрунтування до оцінювання доказів і процедурних аспектів здійснення судової аргументації є дієвим засобом протидії суб’єктивізму під час формування та прийняття процесуальних рішень, а отже, здатне сприяти підвищенню ступеня об’єктивності та справедливості судочинства.   

Ключові слова: юридична аргументація; судове доказування; логічне доведення; логічні критерії доказовості аргументації; логічна прийнятність доказової бази; критерії достатності доказів; об’єктивізація доказових процедур.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Гвоздік

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Алекси Р. Юридическая аргументация как рациональный дискурс. Российский ежегодник теории права. 2008. № 1. С. 446–456.

Alexander L. Demystifying Legal Reasoning. N. Y. : Cambridge Univ. Press, 2008. 253 p.

Dagan H. The New Legal Realism and The Realist View of Law. Law & Social Inquiry. 2018. Vol. 43. Issue 02.

P. 528–553. doi: https://doi.org/10.1111/lsi.12319.

Dagan H. The Real Legacy of American Legal Realism. Oxford Journal of Legal Studies. 2018. Vol. 38. P. 123–146. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3103299.

Feteris E. The Study of Legal Argumentation in Argumentation Theory and Legal Theory: Approaches and Developments. Cogency. 2011. Vol. 3. No. 3. Р. 11–32.

Герасимова И. А. Введение в теорию и практику аргументации : учеб. пособие. М. : Унив. кн. ; Логос, 2007. 312 с.

Лисанюк Е. Н. Обоснование в праве с точки зрения логики. Миссия интеллектуала в современном обществе : сб. ст. СПб. : СПбГУ, 2008. С. 486–500.

McCann M. Preface to The New Legal Realism. Vol. I and II. Cambridge University Press, 2016. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139683432.001.

Михалкин Н. В. Логика аргументации в судебной практике : учебник. СПб. : Питер, 2004. 336 с.

Miles T. J., Sunstein C. R. The New Legal Realism. University of Chicago Law Review. 2008. Vol. 75. No. 2. P. 831–851.

Михеєнко М. М. Доказування у кримінальному процесі. Юридична енциклопедія. Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2. С. 271–272.

Мирошниченко Т. М. Реалізація засади поваги до людської гідності у ході кримінального процесуального доказування. Проблеми законності. 2019. Вип. 146. С. 216–225. doi: 10.21564/2414-990x.146.172503.

Рабінович П. М., Дудаш Т. І. Правова аргументація: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 2. С. 8–20.

Савенко М. Д. Юридична аргументація в конституційному судовому процесі: методологічний аспект. Наукові записки НаУКМА. 2012. Т. 129. С. 11–15.

Шаптала Н. Внутрішнє переконання під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (110). С. 22–28. URL: https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1028. doi: https://doi.org/10.33270/01191101.22.

Щербина О. Ю. Логіка та юридична аргументація : монографія. Київ : Київ. ун-т, 2013. 303 с.

Сьоміна В. А. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів в адміністративному судочинстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 4. Т. 2. С. 48–50. (Серія «Юридичні науки»).

Сумарокова Л. Н. Юридическая логика: коммуникативная концепція : монография. Одесса : Феникс, 2015. 206 с.

Тягло А. В. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.123900.

Walton D. Legal argumentations and evidence. The Pensylvania State Univ. Press, 2002. 374 p.

Юридична аргументація: логічні дослідження : монографія / [О. М. Юркевич, В. Д. Титов, С. В. Куцепал та ін.]. Харків : Іванченко І. С., 2012. 210 с.


Переглядів анотації: 310
Завантажень PDF: 274
Опубліковано
2020-02-12
Розділ
Філософські проблеми окремих напрямів правознавства