Логіка формування доказової бази в кримінальному провадженні
Анотація
Актуальність. Удосконалення правозастосовної діяльності є одним з пріоритетних напрямів реформування правової системи України. Зокрема, досить актуальною є проблема методів формування, оцінювання та раціонального використання доказових матеріалів у межах слідчо-процесуальних дій, яку досліджують у сучасній науковій літературі здебільшого в суто юридичній площині, тоді як об’єктивно-логічні підвалини цих методів наразі є недостатньо вивченими. Нагальною є потреба в дослідженні логіки формування доказової бази в кримінальних провадженнях, оскільки останні вирізняються найбільшою складністю в контексті їхніх завдань, засобів і процесуальної форми. Відповідно, мета цієї статті полягає у виявленні, формулюванні та систематизації тих принципових засад, на яких ґрунтується логіка раціональної організації процедур щодо отримання й аналізу доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Метод порівняльного аналізу використано для виявлення спільних моментів і розбіжностей у підходах до розроблення методологічних засад формування та оцінювання доказової бази. Метод індуктивного узагальнення застосовано з метою визначення ключових тенденцій у сучасних дослідженнях основ доказового права, а також під час формулювання логічних критеріїв оцінки доказів. На основі методу критичного аналізу здійснено оцінювання поширених методологічних концепцій у цій сфері з точки зору їхньої обґрунтованості й логічної прийнятності. Для чіткого визначення логічних критеріїв доказовості аргументаційних процедур у кримінальному провадженні застосовано метод формалізації. Метод логіко-семантичного аналізу використано з метою визначення умов релевантності застосування методологічного інструментарію сучасної логіки для оптимізації слідчо-пошукових заходів і доказових стратегій у кримінальному провадженні. Наукова новизна. Обґрунтовано та систематизовано логічні засади формування доказової бази в кримінальному провадженні, а також визначено умови їх ефективного застосування під час здійснення слідчо-пошукових заходів і доказових процедур. Результати дослідження. Логічними умовами раціональності формування доказової бази є попередня обґрунтованість, несуперечливість (формальна та змістова сумісність) і достатність доказів для прийняття однозначного (безальтернативного) рішення в розслідуваній справі. Для забезпечення цих умов застосовують відповідні логіко-методологічні засоби, що є вагомим чинником підвищення ефективності кримінального провадження. Цьому сприяє методологічне спрямування таких засобів на оптимізацію доказових процедур шляхом своєчасного «відсіювання» суперечливої інформації та конструктивного узгодження уявної моделі розслідуваних подій із фактичними обставинами. Практична значущість. Пропонований у статті методологічний підхід передбачає суттєве розширення можливостей у контексті об’єктивізації та раціоналізації підходів до формування й оцінювання доказової бази під час кримінального провадження.
Ключові слова: кримінальне провадження; доказова база; методи доказування; оцінка доказів; критерії доказовості; логіка доказування.
Завантаження
Посилання
Сьоміна В. А. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів в адміністративному судочинстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 4. Т. 2. С. 48–50. (Серія «Юридичні науки»).
Рожнова В. В. Недопустимість доказів у кримінальному провадженні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ України. 2013. № 1. С. 301–306. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aymvs_2013_1_53.
Шаптала Н. Внутрішнє переконання під час оцінки доказів у конституційному судовому процесі. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (110). С. 22–28. DOI: https://doi.org/10.33270/01191101.22.
Михеєнко М. М. Доказування у кримінальному процесі. Юридична енциклопедія : в 6 т. Київ : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1999. Т. 2. С. 271–272.
Каліновська А. Оцінка доказів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 11. С. 323–328. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.11.55.
Гвоздік О. Логіко-семантичний аспект побудови стратегій розслідування. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 2 (20). С. 86–92. DOI: https://doi.org/10.33270/02202002.86.
Гвоздік О. Формальні та неформальні аспекти логіки розслідування. Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 2 (22). С. 56–63. DOI: https://doi.org/10.33270/02212202.56.
Enoch D., Fisher T., Spectre L. Statistical evidence, sensitivity and the legal value of knowledge. Philosophy and Public Affairs. 2012. Vol. 40. No. 3. Р. 197–224.
Smith M. When does evidence suffice for conviction? Mind. 2018. Vol. 127. Issue 508. P. 1193–1218.
Pardo M. S. The paradoxes of legal proof: A critical guide. Boston University Law Review. 2019. Vol. 99. P. 233–290. DOI: https://ssrn.com/abstract=3293023.
Тягло А. В. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.1239007.
Негребецький В. Відеозапис під час слідчого експерименту. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 4. С. 257–261. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.4.40.
Hryhorenko A., Musiienko O., Boyko-Dzhumelia V., Sakovskyi A., Myrovska A. Reconstruction as a method of crime investigation. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10. No. 45. P. 113–119. URL: https://dialnet.unirioja.es /servlet/articulo?codigo=8336867.
Townsley M., Birks D. Building better crime simulations: systematic replication and the introduction of incremental complexity. Journal of Experimental Cryminology. 2008. Vol. 4. P. 309–333. URL: https://link.springer.com/ article/10.1007/s11292-008-9054-4.
Sumbarova M. Aspects of Tactics of Investigative Experiment in Criminal Procedure of Latvia. Socrates. 2015. Vol. 2. No. 2. P. 84–91. DOI: https://doi.org/10.25143/SOCR.02.2015.2.
Klymchuk M., Marko S., Priakhin Ye., Stetsyk B., Khytra A. Evaluation of forensic computer and technical expertise in criminal proceedings. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10. No. 38. P. 204–211.
Borysenko I., Bululukov O., Baranchuk V., Prykhodko V. The modern development of new promising fields in forensic examination. Journal of Forensic Science and Medicine. 2021. Vol. 7. P. 137–144.
Переглядів анотації: 165 Завантажень PDF: 76
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
