Логічні основи організації слідчого експерименту

  • О. Гвоздік

    доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-3146-2120

Анотація

Актуальність. Як найвагоміший із засобів встановлення об’єктивної істини слідчий експеримент традиційно є об’єктом наукового інтересу. Протягом років учені розглядають не тільки юридичні, а й методологічні, технологічні, психологічні та інші аспекти його організації. Аналіз наукових розвідок у цьому напрямі засвідчує наявність прогалин у дослідженнях логічних підвалин раціоналізації слідчо-експериментальних дій. Метою пропонованої статті є спроба узагальненого формулювання засад побудови слідчого експерименту, окреслення критеріїв доказовості його результатів, а також алгоритму систематизованого застосування логічних засобів оптимізації його проведення. Методологія. Метод порівняльного аналізу використано для виявлення джерел основних суперечностей, що простежуються в найпоширеніших методологічних підходах до розв’язання розглядуваної проблеми в сучасній літературі. За допомогою методу семантичного аналізу визначено умови дієвості різних логіко-методологічних засобів у сфері слідчо-пошукової діяльності. Методи логічного моделювання, узагальнення та формалізації застосовано під час з’ясування логічних засад організації слідчого експерименту й алгоритму його раціональної побудови. Наукова новизна. У статті сформульовано логічні засади раціональної організації слідчого експерименту та критерії доказовості його результатів. Запропоновано принципову модель систематизованого застосування логічних засобів оптимізації слідчо-експериментальної діяльності. Результати дослідження. Алгоритм використання логічних засобів організації слідчих дій має забезпечувати раціональне поєднання дедуктивістських та ймовірнісно-аналітичних підходів, максимально використовуючи конструктивний потенціал і компенсуючи обмеженість кожного з них. У контексті організації слідчого експерименту цей алгоритм передбачає структурування останньої шляхом виокремлення в ній трьох основних етапів: підготовчого, апробаційного та конфірмаційного, для кожного з яких визначено релевантне, найефективніше поєднання логічних і криміналістичних методів дослідження. Практична значущість. Запропонований методологічний підхід надає широкі можливості щодо забезпечення суттєвої об’єктивізації, підвищення результативності й надійності слідчо-експериментальних стратегій та методик.

 

Ключові слова: слідчий експеримент; логічне моделювання; організація розслідування; логіка розслідування; критерій доказовості.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Гвоздік

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Гусєва В. Характеристика окремих видів слідчого експерименту під час розслідування кримінальних правопорушень. Судова та слідча практика в Україні. 2019. № 8. С. 52–56. DOI: http://10.32999/ksu2663-2713/2019-8-9.

Vecellio M., Hooper S. Laser Visualization of Bullet Paths. Journal of Forensic, Legal and Investigative Sciences, 2020. Vol. 6. DOI: http://dx.doi.org/10.24966/FLIS-733X/100049.

Klymchuk M., Marko S., Priakhin Ye., Stetsyk B., Khytra A. Evaluation of forensic computer and technical expertise in criminal proceedings. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10 (38). P. 204-211 (Web of Science).

Borysenko I., Bululukov O., Baranchuk V., Prykhodko V. The modern development of new promising fields in forensic examination. Journal of Forensic Science and Medicine. 2021. Vol. 7. P. 137-144 (Scopus).

Hryhorenko A., Musiienko O., Boyko-Dzhumelia V., Sakovskyi A., Myrovska A. Reconstruction as a method of crime investigation. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10. No. 45. P. 113–119. DOI: https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=8336867 (Web of Science).

Townsley M., Birks D. Building better crime simulations: systematic replication and the introduction of incremental complexity. Journal of Experimental Cryminology. 2008. Vol. 4. P. 309–333. DOI: https://link.springer.com/article/10.1007/s11292-008-9054-4 (Scopus).

Sumbarova M. Aspects of Tactics of Investigative Experiment in Criminal Procedure of Latvia. Socrates. 2015. Vol. 2. No. 2. P. 84–91. DOI: https://doi.org/10.25143/SOCR.02.2015.2 (Scopus).

Evett I. The logical foundations of forensic science: towards reliable knowledge. Philosophical Transactions of the Royal Society. 2015. Vol. 370. P. 1–10. DOI: http://dx.doi.org/10.1098/rstb.2014.0263.

Гвоздік О. Логічні засоби оптимізації слідчої діяльності. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1. С. 109–117. DOI: https://doi.org/10.33270/0220190.

Girod R. Logical Investigative Methods: Critical Thinking and Reasoning for Successful Investigations. 2015. N.Y.: CRC Press. P. 270. DOI: https://doi.org/10.1111/lsi.12319.

Petherick W. Logic and Reasoning in Crime Analysis. Applied Crime Analysis. 2015. N.Y. P. 14–38. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-29460-7.00002-8.

Тягло А. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.1239007.

Pardo M. The paradoxes of legal proof: A critical guide. Boston University Law Review. 2019. Vol. 99. P. 233–290. DOI: https://ssrn.com/abstract=3293023.

Гвоздік О. Критерії достатності доказів. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2. С. 63–70. DOI: https://doi.org/10.33270/02191802.63.

Ramos D., Gonzalez-Rodriguez J., Zadora G., Aitken C. Information-theoretical assessment of the performance of likelihood ratio computation methods. Forensic Science. 2013. Vol. 58. P. 1503–1518. DOI: https://doi.org/10.1111/1556-4029.12233.

Overill R., Collie J. Quantitative evaluation of the results of digital forensic investigations: a review of progress. Forensic Science Research. 2021. Vol. 6. No 1. P. 13–18. DOI: https://doi.org/10.1080/20961790.2020.1837429.

Негребецький В. Відеозапис під час слідчого експерименту. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 4. С. 257–261. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.4.40.


Переглядів анотації: 13
Завантажень PDF: 13
Опубліковано
2022-08-21
Розділ
Історія філософії права і методологія права