Логіко-семантичний аспект побудови стратегій розслідування

  • О. Гвоздік

    доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-3146-2120

Анотація

Мета статті полягає у виявленні тих семантичних основ логіки розслідування, на базі яких можна було б визначити умови релевантного застосування різних логіко-евристичних і криміналістичних методів, а також окреслити принципову модель логічної раціоналізації підходів до побудови стратегії розслідування. Методологія. Метод порівняльного аналізу використано для виявлення джерел основних суперечностей, що простежуються в найпоширеніших методологічних підходах до розв’язання розглядуваної проблеми в сучасній літературі. На підставі методу семантичного аналізу визначено умови дієвості різних логіко-методологічних засобів у сфері слідчо-пошукової діяльності. Методи логічного моделювання, узагальнення та формалізації застосовано під час розроблення логіко-евристичних стратегій та алгоритмів оптимізації розслідування. Наукова новизна. У статті досліджено логіко-семантичні засади релевантного застосування евристично-пошукових методів під час побудови стратегій розслідування. Запропоновано логічну модель оптимізації таких стратегій, в основу якої покладено механізми взаємоузгодження синхронічних і діахронічних аспектів аналізу відтворюваних подій. Висновки. Побудова ефективної стратегії розслідування передбачає насамперед розроблення загальної моделі організації евристично-пошукової діяльності. Таку модель слід тлумачити не як «універсальний засіб», що нівелює потребу в інших загальних і спеціальних методах, а як методологічний фундамент їх системно-координованого застосування. Покладена в основу цієї моделі логіка раціоналізації слідчих дій має бути зорієнтованою на досягнення функціональної єдності її синхронічного та діахронічного аспектів. Дієвим засобом оптимізації стратегій та методів розслідування є комбінаційний підхід, що забезпечує суттєве і своєчасне звуження пошукового діапазону, з огляду на умови сумісності й досяжності аналізованих ситуацій у контексті системи наявних доказів.

Ключові слова: методологія; слідча діяльність; семантична основа; логічний метод; логіка розслідування; стратегія розслідування; логічний аналіз версій; синхронічний аспект; діахронічний аспект; логічний критерій доказовості; технологія логічної організації розслідування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Гвоздік

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Dagan H. The New Legal Realism and The Realist View of Law. Law & Social Inquiry. 2018. Vol. 43. Issue 02.

P. 528–553. doi: https://doi.org/10.1111/lsi.12319.

Enoch D., Fisher T., Spectre L. Statistical evidence, sensitivity and the legal value of knowledge. Philosophy and Public Affairs. 2012. Vol. 40. No 3. Р. 197–224.

Fahsing I. The Making of an Expert Detective: Thinking and Deciding in Criminal Investigations. Univ. of Gothenburg, 2016. 108 p.

Girod R. Logical Investigative Methods: Critical Thinking and Reasoning for Successful Investigations. N.Y. : CRC Press, 2015. 270 p.

Гвоздік О. Критерії достатності доказів. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 63–70. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.63.

Гвоздік О. Логічні засоби оптимізації слідчої діяльності. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 109–117. doi: https://doi.org/10.33270/0220190.

Колодіна А. Екстраполяція принципів окремих методик розслідування у слідчу діяльність. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 11. С. 355–361. (Cерія «Криміналістика»). doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.11.61.

McCann M. Preface to The New Legal Realism, Volumes I and II. Cambridge University Press, 2016. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139683432.001.

Palcu P., Morostes A. Profiling as a logical form of reasoning in order to solve controversial circumstances on the crime scene. Journal of legal studies. 2016. Vol. 17. No. 31. P. 46–57. doi: https://doi.org/10.1515/jles-2016-0005.

Pardo M. S. The paradoxes of legal proof: A critical guide. Boston University Law Review. 2019. Vol. 99:233.

P. 233–290. doi: https://ssrn.com/abstract=3293023.

Petherick W. Logic and Reasoning in Crime Analysis. Applied Crime Analysis. 2015. P. 14–38. doi: 10.1016/B978-0-323-29460-7.00002-8.

Smith M. When does evidence suffice for conviction? Mind. 2018. Vol. 127. Issue 508. P. 1193–1218.

Старушкевич А. Криміналістичне мислення: поняття та зміст. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2018. Вип. 1–2 (10–11) С. 243–249. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/muvnudp_2018_1-2_41.

Тягло А. О стандартах доказательства. Форум права. 2018. № 1. С. 88–94. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1239007.

Журавель В. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції : монографія. Харків : Апостиль, 2012. 304 с.


Переглядів анотації: 497
Завантажень PDF: 185
Опубліковано
2021-04-05
Розділ
Філософські проблеми окремих напрямів правознавства