Правові та методологічні проблеми обстеження пошкоджених і знищених унаслідок збройної агресії житлових об’єктів та оцінки збитків

Анотація

Мета дослідження полягає у внесенні пропозицій щодо вжиття низки невідкладних заходів на національному та місцевих рівнях задля забезпечення методологічних інструментів для збору даних щодо обсягів зруйнованого та пошкодженого житла, встановлення методів і методологічних засад визначення оцінки збитків, завданих унаслідок широкомасштабної агресії РФ проти України. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з огляду на поставлену мету, специфіку предмета й об’єкта дослідження із застосуванням системного порівняльно-правового аналізу нормативних актів України, розроблених з метою встановлення правил і методів збирання даних щодо зруйнованого та  пошкодженого житла й оцінки завданих збитків. Методологія дослідження полягає в проведенні критичного аналізу практичної можливості застосування чинних нормативно-правових актів. Наукова новизна. Збройна агресія РФ проти України спричинила масштабні руйнування житлових й інфраструктурних об’єктів. Громадяни, органи місцевого самоврядування та державної влади постали перед новим викликом – потребою в збиранні даних щодо зруйнованих і пошкоджених об’єктів й оцінці завданих збитків. Уряд ухвалив або скоригував деякі нормативно-правові акти, які мають урегулювати питання фіксації, моніторингу й оцінки збитків. Водночас окреслені питання ще не вивчали на науковому рівні, тому ця робота є першим системним науковим дослідженням у зазначеному напрямі, проведеним після початку повномасштабного вторгнення РФ до України, тобто з 24 лютого 2022 року. Висновки. Наслідком збройної агресії РФ стали масштабні руйнування житлових й інфраструктурних об’єктів. Уряд вжив низку заходів, спрямованих на встановлення правил і методів фіксації пошкоджених і зруйнованих об’єктів та оцінки завданих збитків. Ключовими уповноваженими органами їх здійснення визначено органи місцевого самоврядування. Водночас, попри вжиті урядом заходи правового регулювання, залишається низка прогалин, які не дають змоги повною мірою та максимально ефективно здійснювати фіксацію руйнувань і пошкоджень, оцінювати завдані збитки. Реєстр пошкодженого та знищеного майна повинен бути створений не лише як інформаційна база про фактичні руйнування та пошкодження, а й як джерело інформації щодо обсягів завданих збитків і потреби у відновленні чи компенсації. З метою встановлення точної оцінки завданих збитків слід прискорити розробку та затвердження деталізованої методики за напрямом «втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою», як це передбачено відповідно до спеціальної правової бази. Також варто вжити заходи щодо посилення спроможності органів місцевого самоврядування на рівні громад у створенні локальних баз даних із картографування пошкодженого та знищеного житла.

Ключові слова: збройна агресія; житловий фонд; інфраструктура; об’єкти благоустрою; картографування; збитки.