Роль і місце нової еліти в історичному процесі розвитку людської цивілізації

  • М. Костицький

    доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, член-кореспондент НАПН України, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-2093-2513
  • Н. Кушакова-Костицька

    доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-1116-4751

Анотація

Метою статті є дослідження актуальної проблеми формування національної наукової еліти. Автори акцентують на тому, що в епоху інформації лише ті особи, чий рівень знань та інтелекту буде відповідати критеріям, запропонованим техногенною цивілізацією, належатимуть до еліти. Обґрунтовано ключову роль наукової еліти в подальшому розвитку інформаційного суспільства в Україні. За результатами дослідження автори доходять висновку, що лише усвідомлення інформатики й інших сучасних галузей знань не робить людину елітарною. Ознаками елітарності мають залишатися висока духовність, благородство, вишуканість, цілеспрямованість бути корисною людям та їхній Батьківщині. Нині, попри знищення попередніх елітних верств, аристократії та інтелігенції, слід сподіватися, що нове покоління еліти – наукове – сформує та відіграє в суспільстві ту позитивну роль, на яку претендує. Методологія. Метод бенчмаркінгу (порівняльний аналіз на підставі еталонів) було використано для виявлення джерел основних суперечностей у найпоширеніших методологічних підходах до розв’язання окресленої проблеми в сучасній літературі. Методи логічного моделювання, узагальнення та формалізації було застосовано під час вивчення логіко-семантичних підстав виникнення і формування понять «еліта» й «елітарність» як об’єктивних та універсальних критеріїв оцінювання ролі особистості в розвитку людської цивілізації. Наукова новизна підходу, запропонованого у статті до розв’язання проблеми дослідження, полягає в тому, що він дає змогу виявити основні джерела суперечностей у трактуванні сутності, змісту і критеріїв оцінювання ролі елітарного прошарку людського суспільства, а також окреслити шляхи та способи їх вирішення як у концептуально-теоретичній, так і юридичній практиці. Обґрунтовано, що формування морально-етичних критеріїв із застосуванням методів формальної логіки є ефективним способом подолання таких суперечностей. Логічно-смисловою основою таких умов є вимога про те, що сукупність можливих ситуацій, у яких наявний увесь перелік правил поведінки наукової, економічної та політичної еліти, не має перевищувати межі сфери логічного «показника» емпіричного підтвердження відповідних критеріїв, сформованих суспільством у процесі людської цивілізації. Висновки. Логічні критерії соціально-політичного та морально-етичного поняття «еліта» й «елітарність» надають можливість не лише визначити роль особистості в розвитку людської цивілізації, насамперед у контексті процесів формування інформаційного суспільства, а й раціоналізують цей процес і гарантують використання сучасних досягнень науки й техніки на благо громадських інтересів.

Ключові слова: еліта; наукова еліта; теорія еліт; критерії елітарності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

М. Костицький

доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, член-кореспондент НАПН України, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Н. Кушакова-Костицька

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Cohen, M.R. (1941). The Ruling Class by Gaetano Mosca, H. D. Kahn, Arthur Livingston. Columbia Law Review, 41(1), 177-180. doi: https://doi.org/10.2307/1117220.

Diiesa, Medrano. (2016). American Control Conference ACC Proceedings Article published 2003 in Proceedings of the 2003 American Control Conference. doi: https://doi.org/10.1109/acc.2003.1240402.

Elite Mobility and Elite Rule. The Japanese Power Elite. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-349-22993-2.

Fünftes Rosen-Gepüsche Teil 5. (2003). Singende Rosen oder Liebes- und Tugend-Lieder (1654). Poetische Rosen-Gepüsche (1657) (pp. 493-499). doi: https://doi.org/10.1515/9783110931730.2.525.

Haller, Max. (1947). European Integration as an Elite Process. The Failure of a Dream? doi: https://doi.org/10.4324/9780203927304.

Korom, Philipp. (2015). Elites: History of the Concept Chapter July with 4,098 Reads. doi: http:/ s/doi.org/10.1007/978-1-349-22993-2.

Kostytskyi, M.V. (2012). Naukova elita Ukrainy: striltsi prohresu chy strakhovyi rezerv hromadianskoho suspilstva ta derzhavy [The scientific elite of Ukraine: the shooters of progress or the insurance reserve of civil society and the state]. Naukova elita rozvytku derzhav, Scientific elite in the development of states: Proceedings of the

nd International Scientific and Practical Conference (pp. 121-122). O.V. Bykovska, O.V. Lisovyi, S.O. Lykhota, L.L. Makarenko (Eds.). Kyiv: Prymeprint [in Ukrainian].

Kremen, V.G. (2012). Vitalne slovo [Welcome speech]. Naukova elita rozvytku derzhav, Scientific elite in the development of states: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference (pp. 3-4).

O.V. Bykovska, O.V. Lisovyi, S.O. Lykhota, L.L. Makarenko (Eds.). Kyiv: Prymeprint [in Ukrainian].

May, C. (2003). Key Thinkers for the Information Society. (Vol. 1). London; New York: Psychology Press.

Ruigrok, Inge. (2010). Facing Up to the Centre: The Emergence of Regional Elite Associations in Angola's Political Transition Process First published. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-7660.2010.01657.x.


Переглядів анотації: 249
Завантажень PDF: 173
Опубліковано
2020-02-14
Розділ
Право і політика

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають