Цифровий конституціоналізм: нова парадигма та перспективи розвитку в Україні
Анотація
Актуальність. За останні двадцять років у галузі цифрових технологій відбувся перехід від ліберальної перспективи до конституційної стратегії, яку визначають сьогодні як цифровий конституціоналізм. Цифрова трансформація суспільства спричинила зміни парадигми через те, що державна влада вже не є монопольним регулятором щодо дотримання конституційних принципів. Сучасні інтернет-платформи переважно перебирають на себе регуляторні функції, породжуючи застереження щодо захисту прав користувачів від автономного розсуду приватних компаній, адже їхня діяльність не регламентована на конституційному рівні. Це зумовлює потребу в розробленні нових концептуальних підходів щодо розвитку конституційної демократії в умовах конкурентного протистояння між державною владою та приватним сектором. Метою публікації є дослідження цифрового конституціоналізму – нового наукового концепту, який сьогодні знаменує з одного боку трансформацію традиційного конституціоналізму до нових цифрових реалій, а з іншого – конституціоналізацію регулювання відносин в інтернеті. Методологія. З огляду на те, що окреслена тематика є практично не дослідженою в Україні, було обрано методи синтезу й аналізу наукового доробку переважно європейських учених, а також порівняльний метод, застосування якого є доцільним через відсутність одностайного підходу щодо осмислення феномену цифрового конституціоналізму. Наукова новизна. Публікація є першим вітчизняним дослідженням, де у філософсько-правовому ракурсі розглянуто поняття «цифровий конституціоналізм», вивчено причини, що зумовили його розвиток, позначено перспективи можливого нормативного врегулювання відносин у цифровому середовищі. Результати дослідження. Здійснено комплексний аналіз світоглядних, правових й етичних проблем, які виникають у контексті цифрового конституціоналізму. Висвітлено питання щодо захисту так званих фундаментальних прав і демократичних цінностей від викликів, пов’язаних із владою онлайн-платформ. Розглянуто формування нової конституційної парадигми, яка охоплює питання реалізації та захисту цифрових прав людини. Практична значущість. Сформульовані принципи й особливості цифрового конституціоналізму та можливі напрями його розвитку сприятимуть вітчизняним доктринальним розробкам цього питання та подальшому розвитку відповідної законодавчої бази.
Ключові слова: цифровий конституціоналізм; цифровізація; цифрові права; влада; цифрове суспільство; правове регулювання інтернету.
Завантаження
Посилання
Міністерство цифрової трансформації України : [офіц. веб-сайт]. URL: https://thedigital.gov.ua.
Сухонос В. Конституційна реформа в Україні. Право України. 2014. № 7. С. 186–198.
Constitutionalism in Context / ed. by D. S. Law. Cambridge : Cambridge University Press, 2022. 566 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108699068.
Bellamy R. Political Constitutionalism. A Republican Defence of the Constitutionality of Democracy. Cambridge : Cambridge University Press 2007. 282 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511490187.
Populist Constitutionalism and Illiberal Democracies / ed. by M. Belov. Cambridge : Intersentia, 2021. 380 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781839701399.
The Cambridge Handbook of Deliberative Constitutionalism / ed. by R. Levy, Hoi Kong, G. Orr, J. King. Cambridge : Cambridge University Press, 2018. 394 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108289474.
Lang A. F. Jr. Practical Constitutionalism. Praxis as a Perspective on International Politics / ed. by G. Hellmann, J. Steffek. Bristol : Bristol University Press, 2022. P. 112–126. DOI: https://doi.org/10.51952/9781529220490.ch007.
Sociological Constitutionalism / ed. by P. Blokker, Ch. Thornhill. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 366 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781316403808.
Ginsburg T. Beyond Window Dressing: Constitutions in Authoritarian Regimes. Modern Constitutions / ed. by R. M. Smith, R. R. Beeman. Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 2020. P. 133–153. DOI: https://doi.org/10.9783/9780812297256-007.
Milewicz K. M. Constitutionalizing World Politics: The Logic of Democratic Power and the Unintended Consequences of International Treaty Making. Cambridge, 2020. 300 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108891585.
Thornhill Ch. Transnational Constitutional Law : Chapter 6. The Oxford Handbook of Transnational Law /
ed, by P. Zumbansen. Oxford : Oxford University Press, 2021. P. 135–156 DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197547410.013.6.
Galston W. A. Pluralist constitutionalism. Social Philosophy and Policy. 2011. Vol. 28. Issue 1. P. 228–241. DOI: https://doi.org/10.1017/S0265052510000117.
Núñez Donald C. Legal Philosophy and Cosmopolitan Constitutionalism. Debates on Morality, Unity, and Power. The Age of Human Rights Journal. 2020. No. 14. P. 77–107. DOI: https://doi.org/10.17561/tahrj.v14.5479.
Golia A. Jr., Teubner G. Societal Constitutionalism: Background, Theory, Debates. Vienna Journal on International Constitutional Law. 2021. Vol. 15. Issue 4. P. 357–411. DOI: https://doi.org/10.1515/icl-2021-0023.
Environmental Constitutionalism / ed. by J. R. May. Cheltenham : Edward Elgar Publ., 2016. 1072 p.
Golia A. Jr. Redefining Digital Constitutionalism as Critique and Ideology: The Perspective of Societal Constitutionalism. The Digital Constitutionalist. January 23, 2022. URL: http://digi-con.org/redefining-digital-constitutionalism-as-critique-and-ideology-the-perspective-of-societal-constitutionalism.
Gregorio G. De. Digital Constitutionalism in Europe. Reframing Rights and Powers in the Algorithmic Society. Cambridge : Cambridge University Press, 2022. 384 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009071215.
Celeste E. Digital Constitutionalism. The Role of Internet Bills of Rights. Abingdon, Oxon : Routledge, 2022. 242 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003256908.
Бочарова Н. В. Цифровий конституціоналізм в сучасному інформаційному суспільстві. Соціальний калейдоскоп. 2022. Вип. 1. С. 74–84. DOI: https://doi.org/10.47567/bomivit.2-1.2022.05.
The Digital Constitutionalism Network / Center for Advanced Internet Studies (CAIS). URL: https://digitalconstitutionalism.org.
The Digital Constitutionalist. The Future of Constitutionalism. URL: https://digi-con.org.
Петришин О. В., Гиляка О. С. Права людини в цифрову епоху: виклики, загрози та перспективи. Вісник Національної академії правових наук. 2021. № 1. С. 15–23. DOI: https://doi.org/10.37635/jnalsu.28(1).2021.15-23.
Gregorio G., Pollicino O. The European Constitutional Road to Address Platform Power. Verfassungsblog on matters constitutional. August 31, 2021. URL: https://verfassungsblog.de/power-dsa-dma-03.
Celeste E. Digital constitutionalism: a new systematic theorization. International Review of Law, Computers & Technology. 2019. Vol. 33. Issue 1. P. 76–99. DOI: https://doi.org/10.1080/13600869.2019.1562604.
Gill L., Redeker D., Gasser U. Towards Digital Constitutionalism? Mapping Attempts to Craft an Internet Bill of Rights. The Berkman Klein Center for Internet & Society at Hatward University. Research Publication. 2015. No. 15. 26 p. URL: http://nrs.harvard.edu/urn-3:HUL.InstRepos:28552582.
Weber R. H. Internet Governance at the Point of No Return. Zürich : EIZ Publishing, 2021. 132 p.
Thelisson E. Le Projet de Constitution pour la Fédération de l’I nternet. Un État Mondialvia Internet? Paris, 2011. P. 89–134.
Golia A. Jr. The Critique of Digital Constitutionalism. Max Planck Institute for Comparative Public Law & International Law (MPIL) Research Paper 2022. No. 2022-13. 27 p.
Su A. Defining digital constitutionalism. Schwartz Reisman Institute for Technology and Society (University of Toronto). August 23, 2022. URL: ttps://srinstitute.utoronto.ca/news/anna-su-explores-digital-constitutionalism-and-the-futures-of-digital-governance.
Czarnocki, J. Saving EU digital constitutionalism through the proportionality principle and a transatlantic digital accord. European View. 2021. Vol. 20. Issue 2. P. 150–156. DOI: https://doi.org/10.1177/17816858211055522.
Pollicino, O. The Transatlantic Dimension of the Judicial Protection of Fundamental Rights Online. The Italian Review of International and Comparative Law. 2021. Vol. 1. Issue 2. P. 277–310. DOI: https://doi.org/10.1163/27725650-01020004.
Klonick K. The Facebook Oversight Board: Creating an Independent Institution to Adjudicate Online Free Expression. Yale Law Journal. 2020. Vol. 129. No. 8. P. 2418–2499.
Circiumarueu A. Digital Constitutionalism, Digital Sovereignty and the Artificial Intelligence Act – A network perspective. December 23, 2021. European Law Blog. News and Comments on EU Law. URL: https://europeanlawblog.eu.
Floridi L. The Fight for Digital Sovereignty: What It Is, and Why It Matters, Especially for the EU. Philosophy & Technology. 2020. Vol. 33. P. 369–378. DOI: https://doi.org/10.1007/s13347-020-00423-6.
Свинарчук В. М. Перспективи інтелектуалізації суспільства в контексті створення Міністерства цифрової трансформації України. Інформація і право. 2020. № 4 (35). С. 147–150. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.4(35).221247.
Доронін І. М. Цифровий розвиток та національна безпека у контексті правових проблем. Інформація і право. 2019. № 1 (28). С. 29–36. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.1(28).221305.
Дубняк М. В. Цифрова трансформація та Інтернет майбутнього: роль Декларації про майбутнє Інтернету. Національне та міжнародне право: історія, сучасність, перспективи розвитку : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Вінниця, 9–10 черв. 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 48–51.
Верлос Н. В. Конституціоналізація цифрових прав людини: вітчизняна практика та зарубіжний досвід. Часопис Київського університету права. 2022. № 2. С. 129–133. DOI: https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2020.21.
Юртаєва К. В. Трансформація механізму захисту прав людини у цифрову еру. Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 10 груд. 2021 р.). Харків, 2021. С. 70–72.
Размєтаєва Ю. С. Цифрові права людини та проблеми екстратериторіальності в їх захисті. Право та державне управління. 2020. № 4. С. 18–23. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2020.4.2.
аустова М. Державна політика в сфері прав людини в епоху цифрових трансформацій. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2022. № 69. С. 328–333. (Серія «Право»). DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.69.55.
Совгиря О., Ремінська Ю. Право на забуття: міркування з точки зору конституційно-правової «матерії». Український часопис конституційного права. 2021. № 3. С. 23–35. DOI: https://doi.org/10.30970/jcl.3.2021.2.
Манжосова О. В. Європейська стратегія захисту основних прав в епоху цифрових трансформацій. Juris Europensis Scientia. 2022. Вип. 1. С. 38–42. DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i1.312.
Довгань Б. В., Міхайліна Т. В. Регулювання відносин у цифровому просторі: порівняльно-правовий аналіз міжнародного та національного досвіду. Вісник студентського наукового товариства Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2020. Т. 2. № 12. С. 161–165.
Jun-E Tan. Imagining the AI We Want: Towards a New AI Constitutionalism. A Digital New Deal: Visions of Justice in a Post-Covid World / ed. by S. Sarka, A. Korjan. Bangalore (India) : IT for Change, 2021. P. 219–230. DOI: https://doi.org/10.3390/su13179564.
The Ethics Guidelines for Trustworthy AI / The High-Level Expert Group on AI (AI HLEG). Brussels : European Commission, 2019. 39 p.
Кушакова-Костицька Н. В. Філософсько-правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні : монографія / наук. ред. М. В. Костицький. Київ : Логос, 2019. 346 с.
Городиський І. Штучний інтелект у судах. Чи вирішить він проблеми українського правосуддя? Конституційний процес в Україні: політико-правові аспекти. 2022. № 1 (92). С. 57–58.
Переглядів анотації: 333 Завантажень PDF: 384
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
