Потреба використання цілісної методології в сучасній юридичній науці

  • М. Костицький

    доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений юрист України, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-2093-2513

Анотація

Актуальність. Методологічне забезпечення юридичного пізнання нерозривно пов’язане з об’єктивними процесами інтеграції наукового знання на сучасному етапі та переходом до цілісного пізнання на межі філософії, науки, мистецтва, теології, езотерики, суспільствознавства. Цілісне знання «Про Все», що сформувалося за часів Піфагора, згодом було розроблене та диференційоване. Нині настає період нового великого синтезу. Можна стверджувати, що завершується 2,5-тисячний виток спіралі, ми наближаємося до нового цілісного знання, однак уже на вищому рівні. Юриспруденція є невід’ємною частиною такого всезагального знання. Тому метою нашого дослідження є розроблення підходу до вирішення проблемних питань вияву цілісної методології в юридичній науці. Методологія. У дослідженні використано низку методологій, пов’язаних «горизонтально» між собою. Це цілісна, діалектична, історична, системна, лінгвістична методологія з притаманними їй методами пізнання. Наукова новизна. Це одне з перших досліджень, присвячене питанням цілісної методології загалом, її застосуванню в пізнанні, зокрема в юридичній науці. Розвинуто інтегративний, системний, єднісний підходи до юридичного пізнання. Результати дослідження. Пізнання є невід’ємним атрибутом людської життєдіяльності. За діалектичної єдності Матерії та Свідомості відображення Дійсності має різну специфіку в різних сферах пізнання. Однак для всіх його різновидів, усіх сфер формується цілісний підхід, що ґрунтується на цілісній методології. Такий підхід є запорукою подальшого розвитку юридичної науки та пізнання в ній. Практична значущість. З огляду на те, що юридична практика тісно пов’язана з юридичною наукою, розвиток останньої, посилення її методологічного арсеналу дасть змогу вдосконалити і юридичну практику, правозастосування, розуміння права ширше, ніж лише волі держави, втіленої в юридичній формі. За умови усвідомлення цілісного підходу юристи-практики наблизяться до людини, реального суспільного й індивідуального життя, історичних обставин, у яких ми перебуваємо.

 

Ключові слова: цілісність; інтеграція; синтез; знання; цілісна методологія; юридична наука.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

М. Костицький

доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений юрист України, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Galison P. How Experiments End. Chicago: The University of Chicago Press. 1987. P. 337.

Galison P. Image and logic: a Material Culture of Microphysics. Chicago: The University of Chicago Press. 1997. P. 955.

Пронских В. Эпистомологическая разобщенность экспериментирования в меганауке и подходы к ее преодолению. Epistemologe & Philosophy of science. 2015. Vol. 43. Issue 1. С. 207–222. DOI: https://doi.org/10.5840/eps201543141.

Levitt H.M. Methodological integrity: Establishing the fidelity and utility of your research. Reporting qualitative research in psychology : How to meet APA Style Journal Article Reporting Standards. Washington : American Psychological Association. 2020. P. 29–41. DOI: https://doi.org/10.1037/0000179-003.

Levitt H.M., Morrill Z., Collins K.M., Rizo J.L. The methodological integrity of critical qualitative research: Principles to support design and research review. Journal of Counseling Psychology. 2021. Vol. 68. Issue 3. P. 357–370. DOI: https://doi.org/10.1037/cou0000523.

Levičev V. Holistic approach to legal research. Teisė. 2015. Vol. 95. P. 111-122. DOI: 10.15388/Teise.2015.95.7476.

Мотлях О. І. Поліграфологія : підручник. Київ : Освіта України. 2022. 550 с.

Костицький М. В., Кушакова-Костицька Н. В. Етичні і правові погляди Піфагора. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. Т. 20. № 2. С. 8–14. DOI: https://doi.org/10.33270/02202002.8.

Тихоплав В., Тихоплав Т. Крайон. Откровения: что мы знаем о Вселенной. М. : Эксмо. 2011. 320 с.

Новая философская энциклопедия : в 4 т. М. : Мысль. 2010. Т. 4. 736 с.

Вернадський В. Наукова думка як планетарне явище. Хроніка. 2004. Вип. 57–58. 824 с.

Щедровицкий Г. П. Философия. Наука. Методология. М. : Шк. культ. политики, 1997. 656 с.

Костицький М. В. Діалектичний метод в юриспруденції. Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. Харків : Право, 2017. Т. 2 : Філософія права. С. 216–221.

Тімуш І. С. Інтегральний погляд на право : монографія. Київ : Атіка, 2009. 284 с.

Петришин О. В. Інтегративна юриспруденція. Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. Харків : Право, 2017. Т. 2. С. 306–310.


Переглядів анотації: 20
Завантажень PDF: 20
Опубліковано
2022-08-21
Розділ
Історія філософії права і методологія права

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають