Місце ідеї миру в системі елементів ідеї права
Анотація
Актуальність. Активні суспільно-політичні процеси, які відбуваються в нашій державі, обумовлюють нові виклики для української правової науки, стимулюють вчених до акумуляції творчого потенціалу й активізації наукового пошуку в галузі філософії права, зокрема, комплексного дослідження ідеї права та ідеї миру, яка в сучасних умовах набуває особливого, навіть гострого актуального соціально-політичного та політико-правового статусу. Ідея права належить до фундаментальних правових проблем, яка поставала в усі часи, її розглядали знані мислителі різних епох. Метою статті є комплексне дослідження системи зв’язків основних елементів ідеї права й визначення місця ідеї миру в цій системі. Методологія. Стрижневими методологічними підходами в дослідженні є антропологічний, структуралістський і семіотико-правовий. Системно-структурний підхід також надав можливість комплексно розглянути феномен ідеї права. У дослідженні акцентовано на структуруванні та здійсненні комплексного (зокрема семіотико-правового) аналізу ідеї миру як складової ідеї права. Наукова новизна. У статті розглянуто ідею миру та її місце в системі знакових елементів ідеї права, визначено найважливіші аспекти її вивчення за допомогою семіотико-правової методології. Результати дослідження. Констатовано, що термін «мир» тлумачать здебільшого як період між війнами, що вирізняється дипломатичними відносинами між групами людей, народами й державами, а також стан спокою та гармонії в соціумі. Запропоновано та розглянуто широке трактування поняття миру, що передбачає такий стан суспільних відносин, за якого створено реальну систему інституцій та механізмів, що мають на меті запобігти виникненню нових суспільних суперечностей, ефективно сприяти розв’язанню наявних соціальних конфліктів. Практична значущість. Визначено зміст пов’язаних правових знакових конструкцій – свободи, справедливості, загального блага, солідарності та порядку. Окреслено методологічні можливості й евристичний потенціал продуктивного використання семіотичного підходу в процесі дослідження ідеї права.
Ключові слова: філософія права; мир; свобода; справедливість; рівність; загальне благо; соціальна солідарність; порядок.
Завантаження
Посилання
Ллойд Д. Идея права: репрессивное зло или социальная необходимость? / пер. с англ. М. А. Юмашев, Ю. М. Юмашев ; ред. пер. Ю. М. Юмашев. 3-е изд. М. : Книгодел, 2006. 415 с.
Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції. Вибрані наукові праці. Чернівці : Рута, 2008. Кн. 1. 560 с.
Максимов С. І. Ідея права і національний характер. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2002. Спецвип. С. 82–88.
Мир / Peace: альтернативы войне от античности до конца второй мировой войны: антология. Совет по исследованию проблем мира в истории (США) ; за ред. Ч. Чэтфилд, Р. Илюхина. М. : Наука, 1993. 348 с.
Павлишин О. Справедливість як правова цінність. Science, theory and practice. Abstracts of XXIX International Scientific and Practical Conference. Tokyo, Japan. 2021. P. 210–212. DOI: 10.46299/ISG.2021.I.XXIX.
Riedel M. Freiheit und Verantwortung. Zwei Grundbegriffe der kommunikativen Ethik. Prinzip der Freiheit: (Eine Auseinandersetzung um Chancen und Grenzen transzendental philosophieschen Dankens). Freiburg ; München : Karl Alber, 1979. P. 201–228.
Погребняк С. Справедливість як принцип права: основні аспекти. Філософія права і загальна теорія права. 2015. № 1–2. DOI: 10.21564/2227-7153.2015.1-2.182340.
Кузьмина Е. И. Психология свободы : теория и практика. СПб. : Питер, 2007. 336 с.
Кравченко Л. В. Справедливість як вибір. Київ : Молодь, 1998. 256 с.
Gillet M. Justice et Charite. Semaine sociale de France. 1928. P. 132.
Хеффе О. Политика, право, справедливость: Основоположения критической философии права и государства. М. : Гнозис, 1994. 396 с.
Ролз Дж. Теорія справедливості / пер. з англ. О. Мокровольського. Київ : Основи, 2001. 822 с.
Павлышин О. В. К вопросу о сущности права. Актуальные проблемы гуманитарных и социальных исследований. Новосибирск : Новосиб. гос. ун-т, 2007. С. 185–187.
Колесник О. С. Концепт війна в аспекті лінгвосеміотики та лінгвокультурології. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Вип. 48. С. 216–230.
Павлишин О. В. Семіотико-правовий аналіз ідеї миру як елемента ідеї права. Право України. 2016. № 7. С. 143–152.
Kostytsky M., Kushakova-Kostytska N., Serdiuk I., Gvozdik O., Pavlyshyn, O. The Analysis of the Essence on the Information Society in the Legal and Philosophical Context. Cuestiones Politicas. 2020. No 37 (65). P. 169–181. DOI: 10.46398/cuestpol.3865.13 (Web of Science).
Kostytsky M., Kushakova-Kostytska N., Kravets V., Pavlyshyn O., Kovtun, O. Parliamentary-presidential or presidential-parliamentary republic as modes of one political model or different concepts of government. Revista San Gregorio. 2020. No 1 (42). P. 144–155. DOI: 190.15.133.15 (Web of Science).
Pavlyshyn O., Ustymenko T., Babiuk M., Kaida N., Shkrebets D. Social Responsibility as a Performance Indicator of Public Authorities. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 2021. No 10(3). P. 111-122. DOI: 10.36941/ajis-2021-0068 (Scopus).
Bandura O., Lytvynov O., Maksymov S., Pavlyshyn O., Smaznova I. Semiotics of law in modern philosophical and legal research. Cuestiones Politicas. 2022. No 40 (72). P. 89–107. DOI: 10.46398/cuestpol.4072.05 (Web of Science).
Буряковська К. Зобов’язання приватних охоронних та військових компаній у сфері прав людини: огляд сучасної правової рамки та практик. Філософія права і загальна теорія права. 2015. № 1–2. DOI: 10.21564/2707-7039.1.247620.
Безсмертний Р. Українсько-російська війна: геополітичний контекст. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2018. № 2. С. 13–21. DOI: 10.31866/2616-745x.2.2018.133325.
Важна К. А. Проблеми визначення поняття й сутності тероризму в міжнародному праві. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2021. № 8. С. 137–151. DOI: 10.31866/2616-745x.8.2021.249036.
Горбенко Ю. Особливості використання міфів у гібридній російсько-українській війні. Вісник Львівського університету. 2021. Вип. 10. С. 32–38. (Серія «Психологічні науки»). DOI: 10.30970/PS.2021.10.5.
Олійник Х. В. Стан теоретичного дослідження питань кримінальної відповідальності за пропаганду, планування, підготовку, розв’язання та ведення агресивної війни. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. (Серія «Юридичні науки»). 2019. Вип. 8. С. 117–124. DOI: 10.36477/2616-7611-2019-08-13.
Тарасова В. В. Війна знаків або семіотика інформаційно-психологічної війни (на матеріалі англомовного масмедійного дискурсу). Scientific developments of European countries in the area of philological researches : Collective monograph. Riga : Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2020. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/45/879/1920-1. DOI: 10.30525/978-9934-588-56-3.2.13.
Земзюліна Н. І., Захарченко М. В. Інституалізація публічної дипломатії: світовий та український досвід. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2021. № 8. С. 8–22. DOI: 10.31866/2616-745x.8.2021.248185.
Семчинський К. В. Особливості постконфліктного примирення і розбудови миру в Руанді. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2021. № 8. С. 76–84. DOI: 10.31866/2616-745x.8.2021.249020.
Переглядів анотації: 239 Завантажень PDF: 196
Авторське право (c) 2022 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
