National Governance as a Basis for Developing a New Language Policy Model in Modern Conditions
Abstract
The purpose of the article is to analyze national governance as a basis for building a model of language policy on a new institutional framework, which changes if some political elites are replaced by others. The methodological basis of the article is a set of philosophical, philosophical and legal and general scientific methods. Determinants are dialectical, logical, historical, systemic, structural and functional methods, as well as activity, institutional, semiotic and other interdisciplinary approaches. Scientific novelty. The position is argued that national government will have a constructive basis for building a model of language policy only if it operates in an independent democracy and develops on a new institutional framework, when different political institutions will be able to compete and compete with each other not only in elections, but also in everyday political life. In this regard, the constructive actions of communist, on the one hand, and national-democratic political forces – on the other, which in the late 1989 – early 1990s jointly adopted several pieces of legislation, including the law «On languages in the Ukrainian SSR», which declared the Ukrainian language the state language; Declaration of State Sovereignty, without which the Act of Independence of Ukraine would not have been proclaimed; All-Ukrainian referendum, during which the President of independent Ukraine was elected. Conclusions. The destructive consequences of the government of pro-Russian politicians in Ukraine are the adoption of such laws as: «On ratification of the European Charter for Regional or Minority Languages»; «On the principles of state language policy», which intensified the division of the Ukrainian community and the state at the regional, linguistic and political and other levels. This contradicts the national interests of modern Ukraine, threatens its independence and the development of a model of language policy on a new institutional basis. To solve this problem, it is necessary to intensify the development of the outlined areas of research, to attract the attention of representatives of national democratic political forces, political scientists, legal scholars and policy makers.
Keywords: national government; independent state; political networks; language policy models; new institutional framework.
Downloads
References
Андрущенко В. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю. Київ : Знання України, 2004. 737 с.
Балашенко І. Мовний простір в контексті міжнаціональних відносин : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03. Одеса, 2004. 19 с.
Дьоміна О. Аксіологічні основи національної ідеї. Гілея. 2015. Вип. 93. С. 201–205.
Костицький М., Камінська Н., Кушакова-Костицька Н. Перспективи вдосконалення діяльності Конституційного суду України в умовах сучасних соціальних трансформацій. ScienceRise. 2019. № 3 (9). С. 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.180113.
Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: (Етнополітичний аналіз) : монографія. Київ : Вища шк., 1998. 392 с.
Кресіна І., Горбатенко В. Основні напрями правового регулювання мовної політики. Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом. 2008. С. 335–343.
Кириченко В. Злагода й розсудливість нам на роду написані. Віче. 1994. № 4 (25). С. 89–97.
Лазарович Н. Криза соціокультурної ідентичності в сучасному українському суспільстві. Молодий вчений. 2019. № 10 (74). С. 34–39. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-10-74-8.
Лопушинський І. Формування та реалізація державної мовної політики в галузі освіти України : автореф. дис. ...
д-ра політ. наук : 25.00.02. Київ, 2008. 30 с.
Мартенко О., Павлишин О. Взаємозв’язок мислення, свідомості та мови в концепціях античних мислителів. Юридична психологія. 2019. № 2 (25). С. 31–37. doi: https://doi.org/10.33270/03192502.31.
Михальченко М. Українська національна ідея як регулятивна сила в загальнодержавному і регіональному масштабах. Регіональні версії української національної ідеї: спільне і відмінне. 2005. С. 9–34.
Павлишин О. В. Правова реальність як знакова система : монографія. Харків : Право, 2017. 336 с.
Павлишин О. В., Васюта Ю. В. Справедливість як елемент ідеї права та її місце в системі правових цінностей. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 2. С. 40–47. doi: https://doi.org/10.33270/02202002.40.
Савойська С. Основні наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2020. № 5. С. 28–39. (Серія «Політичні науки»). doi: 10.31558/2617-0248.2020.5.5.
Смольніков Ю. Проблема відродження української мови та історичної пам’яті в Україні (др. пол. 80-х – поч.
-х рр. ХХ ст.). Теоретичний аналіз : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01. Київ, 2005. 23 с.
Смолянюк В. Національні інтереси України як основа суспільної само ідентифікації. Проблеми самоідентифікації сучасного українського суспільства: політичні, економічні, соціальні та культурні аспекти : матеріали наук.-практ. конф. Киїі : Нац. акад. урядування, 2009. С. 42–47.
Солдатенко В. У пошуках соціальної і національної гармонії (ескізи до історії українського комунізму). Київ : Світогляд, 2006. 435 с.
Танчин І., Луцишин Г. Українські праві радикальні партії після Революції гідності. Гуманітарне бачення. 2016. Вип. 2. № 2. С. 43–48. doi: https://doi.org/10.23939/shv2016.02.043.
Трибушний О. Мовна політика в Україні: проблеми і пріоритети. Віче. 1997. № 9 (66). С. 99–107.
Ярошенко В., Присяжненко І. Символічна політика та символи в інформаційно-комунікативному просторі: аспекти впливу. Наукові праці. 2014. Вип. 236. Т. 248. С. 28–33.
Abstract views: 191 PDF Downloads: 137
Copyright (c) 2021 Philosophical and Methodological Problems of Law
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
